Макс-Мартін Тайхерт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макс-Мартін Тайхерт
нім. Max-Martin Teichert
Народився31 січня 1915(1915-01-31)[3][2][4]
Кіль, Німеччина[4]
Помер12 травня 1943(1943-05-12)[1][2] (28 років)
Атлантичний океан, міжнародні води[1]
Країна Третій Райх[5]
Діяльністьпідводник, солдат, офіцер ВМФ Німеччини
Alma materВійськово-морська академія Мюрвікаd (30 березня 1936)[6]
Знання мовнімецька[5]
УчасникДруга світова війна[5][4]
Військове званняКапітан-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
 Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак есмінця
Нагрудний знак есмінця
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Макс-Мартін Тайхерт (нім. Max-Martin Teichert; 31 січня 1915, Кіль — 12 травня 1943, Атлантичний океан) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

8 квітня 1934 року вступив на флот. Служив на міноносці «Ільтіс», а з березня 1939 року — на ескадреному міноносці «Фрідріх Ін». Брав участь у бойових операціях у перші місяці Другої світової війни. В червні 1940 року переведений в підводний флот. Служив 1-м вахтовим офіцером на підводному човні U-94, з яким брав участь у 2 походах. 18 вересня 1941 року призначений командиром U-456, на якому здійснив 11 походів (провівши в морі загалом 192 дні), причому 10 з них – у води Арктики. Найбільш успішним для Тайхерта був його п'ятий похід, під час якого йому вдалося завдати тяжких ушкоджень британському крейсеру «Единбург». В грудні 1942 року човен Тайхерта був переведений в 1-у флотилію. 12 травня 1943 року U-456, пошкоджений торпедою бомбардувальника «Ліберейтор», потонув в Північній Атлантиці північніше Азорських островів (46°39′ пн. ш. 26°54′ зх. д.) після зіткнення з британським есмінцем «Опорт'юн». Всі 49 членів екіпажу загинули.

Всього за час бойових дій потопив 6 кораблів загальною водотоннажністю 31 528 тонн і пошкодив 2 кораблі водотоннажністю 17 921 тонну.

Дата Назва корабля Тип Тоннаж Вантаж Екіпаж Загинули Країна Конвой
30 березня 1942 Effingham

(пошкоджений)[7]

Торговий пароплав 6,421 4672 тонни генеральних вантажів, у тому числі вибухівка 43 12 США PQ-13
30 квітня 1942 HMS Edinburgh (16)

(пошкоджений)[8]

Легкий крейсер 11,500 5.5 тонн золота 850 60 Британська

імперія

QP-11
5 липня 1942 Honomu Торговий пароплав 6,977 7000 тонн продовольства, сталі, боєприпасів і танків 41 13 США PQ-17
22 серпня 1942 Чайка Катер 80 0[9] 0 СРСР
2 лютого 1943 Jeremiah Van Rensselaer Торговий пароплав 7,177 9000 тонн військових вантажів 71 47 США HX-224
3 лютого 1943 Inverilen Тепловий танкер 9,456 Чисті нафтопродукти 47 31 Британська

імперія

23 лютого 1943 Kyleclare Торговий пароплав 700 Пшениця, цукор, каніфоль і олія 18 18 Ірландія
12 травня 1943 Fort Concord 7,138 8500 тонн зерна і 700 тонн військових запасів, у тому числі 4 літаки в ящиках і вантажівки 56 37 Британська

імперія

HX-237

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Adrian K. Lieutenant Commander Max-Martin Teichert — 2008. — S. 226.
  2. ↑ а б в TracesOfWar
  3. ↑ Adrian K. Lieutenant Commander Max-Martin Teichert — 2008. — S. 13.
  4. ↑ а б в Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 240. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  5. ↑ а б в Adrian K. Lieutenant Commander Max-Martin Teichert — 2008.
  6. ↑ http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Max-Martin_Teichert
  7. ↑ Того ж дня пароплав був добитий U-435 під командування Зігфріда Штрелова.
  8. ↑ 2 травня крейсер був потоплений у Баренцевому морі британським тральщиком «Харрієр» через серйозні пошкодження, завдані човном Тайхерта.
  9. ↑ «Чайка» стояла на якорі без команди біля Північного острова і була непомітно взята на буксир. Після обшуку, який не виявив нічого цінного, крім чотирьох піхотних гармат, катер був потоплений зарядом вибухівки.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Макс-Мартін_Тайхерт&oldid=36354035