Міжнародні води

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародні води позначені блакитним

Міжнародні води або Міжкордонні води[1] — термін, що застосовується у випадках, коли який-небудь з наступних видів водойм (або їх водозбірних басейнів) знаходиться за межами державних кордонів: океани, великі морські екосистеми, замкнені або напівзамкнені регіональні моря й естуарії річок, річки, озера, підземні системи (водоносних горизонтів), а також водно-болотні угіддя.

Океани, моря та води за межами дії національної юрисдикції, є так званим відкритим морем (міжнародні води) або лат. Mare liberum. Відкрите море — морські простори, що знаходяться ззовні територіальних, архіпелагових або внутрішніх вод якоїсь держави і у вільному й рівному користуванні усіх країн на засадах міжнародного права. Інколи називаються нейтральними водами, але цей термін не затвердився в термінології міжнародного права.

Міжнародні водні шляхи[ред. | ред. код]

Ряд міжнародних договорів встановили свободу судноплавства в морі.

Інші міжнародні договори, відкрили річки, які не є традиційно міжнародними водними шляхами.

Спірні міжнародні води[ред. | ред. код]

Північно-Західний прохід

Поточні невирішені суперечки з приводу належності до поняття міжнародні води:

Посилання[ред. | ред. код]

Угоди з міжнародних вод[ред. | ред. код]

Загальні угоди[ред. | ред. код]

Регіональні угоди[ред. | ред. код]

Є щонайменше десять конвенцій, які включені в Регіональну Морську програму ЮНЕП:

  1. Атлантичного узбережжя Західної та Центральної Африки (Абіджанська конвенція, 1984);
  2. Північно-східної частини Тихого океану (Антігуаська конвенція);
  3. Середземномор'я (Барселонська конвенція);
  4. Карибського басейна (Картахенська конвенція);
  5. Південно-східної частини Тихого океану (Лімська конвенція, 1986);
  6. Південної частини Тихого океану (Нумейська конвенція);
  7. Східно-африканського узбережжя (Найробська конвенція, 1985);
  8. Регіон Кувейту (Кувейтська конвенція);
  9. Червоне море, і Аденська затока (Джиддська конвенція).

Вирішенням регіональних проблем прісної води займається Гельсінкська Конвенція з охорони та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер (ЄЕК ООН /Гельсінська Конвенція з вод)

Угоди з конкретних водойм[ред. | ред. код]

Установи з регулювання Міжнародних вод[ред. | ред. код]

ООН
Міжнародна морська організація
ЮНЕСКО
Файл:UNEP logo.svg
ЮНЕП
ФАО

Установи з прісних вод[ред. | ред. код]

Морські установи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Оригінальний термін згідно морського права — англ. High seas (Відкрите море). Див. UNCLOS, VII [Архівовано 26 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 14 листопада 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 листопада 2008. Процитовано 14 листопада 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Diez de Velasco , Manuel. Instituciones de derecho internacional público. Madrid: Editorial Tecnos, 2002. ISBN 84-309-3737-4
  • Gouvernance de la biodiversité marine au-delà des juridictions nationales: enjeux et perspectives, J. Rochette et R. Billé, Idées pour le débat, n°04, 2008.