Макс Фінчгау
| Макс Фінчгау | |
|---|---|
| нім. Maximilian von Vintschgau | |
| Ім'я при народженні | нім. Maximilian Heinrich Christof Leopold Carl Ritter von Vintschgau zu Altenburg und Hohenhaus |
| Народився |
4 листопада 1832 Вілтенd, Тіроль, Австрія |
| Помер |
25 липня 1913 (80 років) Штайнах-ам-Бреннер, Інсбрук-Ланд, Тіроль, Австрія |
| Країна |
 Австрійська імперія |
| Діяльність | фізіолог |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | фізіологія |
| Заклад |
Падуанський університет Карлів університет Інсбруцький університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Членство | Леопольдина |
Макс Фінчгау (нім. Maximilian Heinrich Christof Leopold Carl Ritter von Vintschgau zu Altenburg und Hohenhaus; 4 листопада 1832 — 25 липня 1913) — австрійський медик, фізіолог, доктор медицини, член Леопольдини[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Макс Фінчгау народився 4 листопада 1832 року у Вілтені поблизу Інсбрука (нині міський район Інсбрука). Вивчав медицину в Падуанському університеті, а потім у Віденському університеті. 4 березня 1856 року у Відні захистив докторську дисертацію.
З 1860 року Фінчгау працював професором фізіології в Падуанському університеті, з 1867 року обіймав ту ж посаду в Карловому університеті, а в 1870 році перевівся до Інсбруцького університету. П'ять разів обіймав посаду декана медичного факультету, а в 1874/75 та 1881/82 академічних роках був ректором Інсбруцького університету.
Наукові праці М. Фінчгау висвітлюють теми фізіології органів відчуттів та нервової системи людини і хребетних тварин.
Серед численних праць ученого найбільш відомими є:
- «Ricerche sulla sfcruttura microscopica della Retina dell'Uomo, degli Animalt vertebrati e dei Cefalopodi» («Sitz.-ber. Mat.-naturw. Kl. Akad. Wiss. Wien», 1853);
- «Ueber die Wirkung des Physostigmins auf Amphibien» (ib., 1867);
- «Untersuchungen über die Frage, ob die Geschwindigkeit der Fortpflanzung der Nervenerregung von der Reizstärke abhängig ist» («Pflüg. Arch.», 1882, 1887): «Physiologische Analyse eines ungewöhnlichen Falles partieller Farbenblindheit» (ib., 1891—1896);
- «Die Folgen einer linearen Längsquetschung des Froschherzens» (ib., 1899).
Макс Фінчгау помер 25 липня 1913 року в містечку Штайнах-ам-Бреннері, округ Інсбрук-Ланд, земля Тіроль, Австрія[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Maximilian Ritter von Vintschgau zu Altenburg [Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine.] // Leopoldina.
- ↑ N.N.: Vintschgau zu Altenburg und Hohenhaus, Maximilian (Heinrich Christof Leopold Carl) Ritter von. In: Walther Killy, Rudolf Vierhaus (Hrsg.): Deutsche Biographische Enzyklopädie (DBE). 1. Auflage. Band 10: Thibaut-Zycha. K.G. Saur, München 1999, ISBN 3-598-23170-9, S. 212.
Джерела[ред. | ред. код]
- Constantin von Wurzbach. Vintschgau, Max Ritter von. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 51. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1885 S. 32 f. (Digitalisat).
- Ernst Julius Gurlt. Vintschgau, Maximilian Ritter von V. zu Altenburg und Hohenhaus. In: August Hirsch (Hrsg.): Biographisches Lexikon der hervorragenden Ärzte aller Zeiten und Völker . 6. Band (Treiber-Zypen. Nachträge und Ergänzungen.). Urban & Schwarzenberg, Wien und Leipzig 1888 S. 122 (Textarchiv — Internet Archive).
- W. Trendelenburg: Max Ritter v. Vintschgau. Zum Gedächtnis von Prof. v. Vintschgau; seine wissenschaftliche Tätigkeit und seine Bedeutung für die Entwicklung der Innsbrucker physiologischen Lehrkanzel . In: Paul Kretschmar (Hrsg.): Bericht über das Studienjahr 1912/13. KK Leopold-Franzens-Universität zu Innsbruck. Selbstverlag der kk Universität, Innsbruck 1914 S. 29-33.
Посилання[ред. | ред. код]
- Vintschgau, Maximilian Ritter von [Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine.] // Deutsche Biographie (нім.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
|
