Манастір (мечеть)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мечеть Манастір
Мечеть Манастір, 2010 рік
41°01′02″ пн. ш. 28°55′42″ сх. д. / 41.017370503765377521° пн. ш. 28.928407260221029° сх. д. / 41.017370503765377521; 28.928407260221029Координати: 41°01′02″ пн. ш. 28°55′42″ сх. д. / 41.017370503765377521° пн. ш. 28.928407260221029° сх. д. / 41.017370503765377521; 28.928407260221029
Тип споруди мечеть і церква
Розташування Туреччина ТуреччинаСтамбул
Стиль Архітектура Візантійської імперії
Присвячення Menodora, Metrodora, and Nymphodorad
Манастір (мечеть). Карта розташування: Туреччина
Манастір (мечеть)
Манастір (мечеть) (Туреччина)
Мапа
CMNS: Манастір у Вікісховищі

Мечеть Манастір (тур. Manastır Mescidi) — культова будівля візантійської доби в Стамбулі. Розташована на сьомому пагорбі коло воріт святого Романа (Топкапи). Ймовірно походить із доби Палеологів[1].

Історія та опис[ред. | ред. код]

Південний фасад, рисунок 1877 року
Північний фасад, 2010 рік

Оригінальна назва будівлі, в час коли вона була церквою не відома. Існують припущення, що вона належала монастирю Менодори, Німфодори та Метродори. Нинішня будівля складається з тристоронньої беми на східному кінці та склепінчастого притвору із західного боку. Також вона має два різьблені капітелі в потрійній аркаді між притвором і навою. Початкова планувальна структура будівлі також залишається не відомою. Вона могла бути склепінчастою базилікою, або бути зразком хрестово-купольних храмів. Під час досліджень у 1960-х роках, було простежено фундаменти у наві, які очевидно, колись підтримували колони, також було виявлено ознаки відкритого портика, що оточував будівлю з півночі, півдня і заходу[2]. Розміри будівлі дозволяють припустити, що це була каплиця в межах монастиря, а не його соборний храм[1].

Під час правління Мехмеда II Завойовника (1451—1481) церкву перетворив на мечеть чавуш Мустафа (мечеть також відома і під його іменем). Після цього структура будівлі зазнала серйозних змін. В центральній апсиді пробили вікно, тоді як південну апсиду закрили та перетворили на міхраб. Сучасний дерев'яний дах також є поствізантійським доповненням. У минулому тут був дерев'яний мінарет, але він не зберігся. Зараз споруда частково закрита автобусним депо. Навколишня територія зазнала змін в 1950-х роках з будівництвом вулиці Мілле на невеликій відстані від її північної стіни[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Manastır Mosque. The Byzantine Legacy (англ.). Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  2. Müller-Wiener W. 1977, Bildlexikon zur Topographie Istanbuls: Byzantion, Konstantinupolis, Istanbul bis zum Beginn d. 17 Jh (in German). Tübingen: Wasmuth.