Галатська башта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галатська башта

Galata Tower after the 2020 restoration.jpg

41°01′32″ пн. ш. 28°58′27″ сх. д. / 41.02555600002777680° пн. ш. 28.97416700002778001° сх. д. / 41.02555600002777680; 28.97416700002778001Координати: 41°01′32″ пн. ш. 28°58′27″ сх. д. / 41.02555600002777680° пн. ш. 28.97416700002778001° сх. д. / 41.02555600002777680; 28.97416700002778001
Країна Flag of Turkey.svg Туреччина
Розташування Стамбул
Тип вежа
пам'ятка
споруда і будівля

Галатська башта. Карта розташування: Туреччина
Галатська башта
Галатська башта
Галатська башта (Туреччина)
CMNS: Галатська башта у Вікісховищі

Галатська башта (тур. Galata Kulesi, англ. Galata Tower) — середньовічна вежа в історичній частині турецького міста Стамбула, одна з яскравих історико-архітектурних пам'яток міста.

Розташована в європейській частині Стамбула на високому пагорбі району Галата. Її видно майже з усіх точок центральної частини міста.

Опис[ред. | ред. код]

Висота вежі 61 метр, висота над рівнем моря — 140 метрів, внутрішній діаметр — 9 метрів, зовнішній — 16,45 метра, товщина стін — 3,75 метра. Башта є одним із символів міста.

У верхній частині башти розташовані ресторан, нічний клуб, в якому проводять фольклорне турецьке шоу, та оглядовий майданчик. У башті діють два ліфти, які піднімають відвідувачів нагору.

Історія[ред. | ред. код]

Відомо, що ще в М столітті н. е. у цих околицях височіла башта. Проте башта, яка дійшла до нашого часу, побудована в 13481349 роках генуезцями, які захопили візантійські райони, як оборонне укріплення і мала назву «Башта Ісуса». Мореплавці використовували її як причал, свого роду станцію торговельних взаємин із Візантією. Башту спорудили з метою захисту цієї зони. З цієї причини 1341 року почалося будівництво фортечних стін Галата. У цій частині фортечних стін, де починався їхній вигин усередину, побудували башту Галата. Перед нею знаходяться руїни захисних стін та ровів, що дійшли до нашого часу.

Своє нинішнє ім'я башта отримала за часів Османської імперії. Після захоплення Султаном Фатіхом Мехмедом вежі у генуезців, він зменшив її розміри на 6,8 метра. У період правління султана Мурада III (1514—1595) башта використовувалась як обсерваторія. Згодом вона була закрита і перетворена на в'язницю.

1638 року за султана Мурада IV винахідник Хезарфен Ахмет-челебі зробив крила і перелетів з вежі Галата в Ускюдар, розташований на іншому березі Босфору. Ближче до XVII ст. у вежі була розміщена бригада пожежників (мехтерів), а після 1717 року башта Галата несе службу як спостережний пункт на випадок пожежі. Але за іронічного збігу обставин башта згоріла під час пожежі, що спалахнула 1794 року.

Вежу Галата відновили під час правління султана Селіма III. На верхньому поверсі прибудовали джумбу (виступ ыз поручнями). 1831 року на вежі сталася друга пожежа. Цього разу над вежею, відремонтованої за наказом султана Махмуда II, звели ще два рівня і відомий конусний дах, а також встановили стелу з написом про відновлення вежі, що належить перу Перті Паші. 1875 року під час сильного шторму було знесено конусний дах, який знову відновили 1960 року.

Всередині башти збудували сходовий проліт, який простирається аж до оглядового майданчика. У 19641967 роках башту реставрували та добудували дах конічної форми.

За останні роки сходи відреставрували і прибудували до них ліфт.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]