Чотири тетрархи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чотири тетрархи, скульптура з порфіру, викрадена з візантійського палацу Філадельфейон у 1204 році, Скарбниця Святого Марка, Венеція

Портрет чотирьох тетрархів — скульптурна група з чотирьох римських імператорів, що нині вмонтована у південний фасад собору Святого Марка у Венеції.

Римська імперія певний час після 293 року керувалася тетрархією (чотирма співправителями), започаткованою імператором Діоклетіаном. Тетрархія складалася з двох августів (старших імператорів) і двох Цезарів (молодших імператорів). Імперія була територіально поділена на західну і східну зі старшим і молодшим імператором в кожній половині. Після Діоклетіана і його співправителя Максиміліана, які пішли у відставку у 305 році, між тетрархами спалахнула внутрішня боротьба. Система, зрештою, перестала існувати близько 313 року.

Портрет чотирьох тетрархів символізує концепцію тетрархії, а не зображає чотири персональних портрети. Всі тетрархи мають однаковий вигляд, без індивідуальних рис, за винятком того, що двоє, які, ймовірно, уособлюють старших августів, мають бороди, а двоє інших — ні. Група розділена на дві пари, в кожній август і цезар, що обіймаються.

В цілому композиція виражає єдність і стабільність. Сам вибір матеріалу, міцного порфіру (єгипетського походження), символізує постійність і ніби відсилає до єгипетської скульптури й ранніх фігур Куросів. Порфирій був рідкісним матеріалом і резервувався для імператорських потреб[1].

Існує менш поширена версія, згідно з якою скульптурна група зображає нащадків Костянтина Великого: його синів Костянтина II, Констанція II, Константа і племінника Далмація.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Kitzinger, Ernst. Byzantine art in the making: main lines of stylistic development in Mediterranean art, 3rd-7th century. — Faber & Faber, 1977. — ISBN 0571111548

Посилання[ред.ред. код]



Координати: 45°26′03″ пн. ш. 12°20′23″ сх. д. / 45.43417° пн. ш. 12.33972° сх. д. / 45.43417; 12.33972