Наприкінці 1929 року батька Юхима — Івана Васильовича — перевели працювати в село ХліборобнеЦілинського району (тоді Західно-Кінозаводського району) Ростовської області, куди він переїхав з усією родиною.
Юхим працював у колгоспі імені Будьонного. У віці двадцяти років поїхав з Хліборобного для навчання у кооперативній школі. Пізніше, 1938 року, з відзнакою закінчив борошномельний технікум у місті Новочеркаську Ростовської області. Працював на елеваторі.
Особливо відзначився у боях за Мелітополь, де він воював у званні підполковника на посаді командира стрілецького полку. У період з 14 по 16 жовтня 1943 року його стрілецький полк прикривав лівий фланг стрілецького корпусу, відбиваючи контратаки супротивника. Долаючи завзятий ворожий опір, у вуличних боях у Мелітополі воїни полку під командуванням Мандрикина завдали німцям значних втрат у живій силі та техніці. Командир полку було двічі поранений, але не залишив поле бою.
Коли у 1950-ті роки група орловських художників на чолі з А. І. Курнаковим (до неї входили Г. В. Дишленко та Л. І. Курнаков) працювала над створенням діорами «Орловська наступальна операція. Прорив німецької оборони біля деревні Мале Ізмайлово 12 липня 1943 року», Мандрикін брав участь у цій роботі як військовий консультант[1].
Пам'ятна стела із барельєфом Мандрикина на пл. Свободи в Сальську На Алеї Героїв на площі Свободи міста Сальська встановлено пам'ятну стелу з барельєфом Мандрикина[3].
Спогади Мандрикина «Веління та біль пам'яті», видані після смерті автора його друзями із Сальська, були у 2000 році відзначені спеціальною авторською премією конкурсу, оголошеного урядом Москви до Дня Перемоги.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1943 року за вміле командування стрілецьким полком, зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і виявлені при цьому мужність і героїзм підполковнику Мандрикину Євсипу Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням медалі «Золота Зірка» (№ 1291).
↑Гольцова А. Подвигу посвящается. К 30-летию со дня открытия музея-диорамы «Орловская наступательная операция». // «Орловский военный вестник». — 2013. — № 7. — С. 4.