Мануель Бельграно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мануель Бельграно
Мануель Бельграно
Портрет Мануеля Бельграно
Головнокомандувач Армії Півночі
26.03.1812 — 30.01.1814
Попередник Хуан Мартін де Пуейредон
Наступник Хосе де Сан-Мартін
Головнокомандувач Армії Півночі
7 серпня 1816 — 11 грудня 1819
Попередник Хосе Рондо
Наступник Франсіско Фернандес де ла Крус
Народився 3 червня 1770(1770-06-03)
Буенос-Айрес
Помер 20 червня 1820(1820-06-20) (50 років)
Буенос-Айрес
Похований Santo Domingo conventd
Відомий як адвокат, журналіст, економіст, політик, солдат, юрист
Країна Аргентина
Освіта Саламанкський університет[1][2] і Університет Вальядоліду[3][4]
Політична партія Carlotismd
У шлюбі з Марія Хосефа Ескурра
Діти Pedro Rosas y Belgranod
Професія адвокат
Релігія католицизм
Підпис Firma de Belgrano, sin marco.jpg

Мануе́ль Хосе́ Хоакі́н дель Корасо́н де Хесу́с Бельгра́но (ісп. Manuel José Joaquín del Corazón de Jesús Belgrano; 3 червня 1770 — 20 червня 1820) — аргентинський військовик, економіст, журналіст, політик, адвокат. Один із основних учасників Травневої революції та Війни за незалежність Аргентини. Творець аргентинського прапора. Його зображення присутнє на банкноті 10 аргентинських песо.

Пам'ятник М. Бельграно поблизу президентського палацу в Буенос-Айресі

На його честь названо:

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]