Хуан Мартін де Пуейредон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Хуан Мартін де Пуейредон
ісп. Juan Martín de Pueyrredón

Juan Martín de Pueyeredon
Хуан Мартін де Пуейредон ісп. Juan Martín de Pueyrredón
Прапор
4-й Верховний правитель Об'єднаних провінцій Ла-Плати
1816 — 1819
Попередник: Ігнасіо Альварес Томас
Наступник: Хосе Рондо
 
Освіта: Colegio Nacional de Buenos Aires[d]
Народження: 18 грудня 1777(1777-12-18)
Буенос-Айрес
Смерть: 13 березня 1850(1850-03-13) (72 роки)
Буенос-Айрес
Віросповідання: католицтво
Батько: Хуан Мартін де Пуейредон
Мати: Марія Ріта Доган

Медіафайли у Вікісховищі?

Хуан Мартін де Пуейредон (ісп. Juan Martín de Pueyrredón; 18 грудня 1777 — 13 березня 1850) — аргентинський генерал і політичний діяч XIX століття.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Пуейредон народився у Буенос-Айресі, був п'ятим з семи синів Хуана Мартіна де Пуейредона і Марії Ріти Доган. Його батько був французьким купцем.[1] Пуейредон здобував освіту у Королівському коледжі до смерті батька у 1791 році. Потім родина переїхала у Кадіс (Іспанія), де молодий Хуан Мартін почав вивчати торгову справу. Потім він займався торгівлею у Франції та Іспанії. Пізніше він повернувся до Буенос-Айреса.[2]

Британське вторгнення[ред.ред. код]

У 1806 році до Буенос-Айреса увійшли війська Британії під час першого вторгнення британців до Ріо-де-ла-Плати. Пуейредон був одним із тих креолів, хто вважав, що британці не допоможуть Об'єднаним провінціям у набутті незалежності від Іспанії. Тому він переїхав до Монтевідео, де познайомився з місцевим губернатором Паскуалем Руїзом Гайдобро. Останній доручив йому організувати спротив, тому він повернувся до Буенос-Айреса, де потай почав готувати підґрунтя для визвольного руху. Проте британці розкрили підпілля, і Пуейредон був змушений тікати до Сакраменто, де приєднався до Сантьяго де Ліньєрса, війська якого зрештою перемогли британців.[3]

У 1807 році він поїхав до Іспанії як представник Буенос-Айреса, але повернувся у 1809 році, тоді ж він очолив визвольний рух. Після Травневої революції 1810 року, яка встановила першу урядову хунту. Пуейредона було призначено на посаду губернатора Кордови. У 1812 році він очолив сили визволення і став членом нетривалого Першого Тріумвірату. З 1812 до 1815 року, він перебував у засланні у Сан-Луїсі.

Верховний правитель[ред.ред. код]

У 1816 році Пуейредона було обрано на посаду Верховного правителя Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати. Він рішуче підтримував військову кампанію Хосе де Сан-Мартіна в Чилі. Пуейредон заснував перший банк Аргентини й національний монетний двір. Повстання 1819 року змусило його піти у відставку й вирушити у вигнання до Монтевідео. З цього часу він відігравав дуже незначну роль у політиці. У 1829 році він виконував функцію посередника між Хуаном Мануелем де Росасом і Хуаном Лаваллем. Помер Пуейредон на своєму ранчо у передмісті Буенос-Айреса.

Приватне життя[ред.ред. код]

Пуейредон був одружений з Марією Каліштою Телешею-і-Кавідес. У них народився єдиний син, майбутній відомий художник і цивільний інженер Прілідіано Пуейредон, народився у Буенос-Айресі 24 січня 1823 року. З 1835 до 1849 року Пуейредон і його родина проживали у Європі.

Література[ред.ред. код]

  • Luna, Félix (1999). Grandes protagonistas de la historia argentina: Juan Martín de Pueyrredón (Spanish). Buenos Aires: Editorial Planeta. ISBN 950-49-0469-6. 

Примітки[ред.ред. код]

  1. Luna, p. 9-11
  2. Luna, p. 13-15
  3. Luna, p. 16-19

Посилання[ред.ред. код]