Марковський Ігор Федотович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марковський Ігор Федотович
Марковський Ігор Федотович.jpg
Народження 20 січня 1949(1949-01-20) (69 років)
Подільськ, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 24 жовтня 2018
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Навчання Всеукраїнський художній інститут (1984)
Діяльність художник
Член Національна спілка художників України
Нагороди
Заслужений художник України
Член національної спілки художників України Марковський Ігор Федотович.jpg
член Національної спілки художників України, член Національної асоціації митців

Марковський Ігор Федотович[1] (нар. 20 січня 1949(19490120)}}) — член Національної спілки художників України та Національної асоціації митців, нині проживає в смт Велика Михайлівка Великомихайлівський район Одеська область.

Біографія[ред. | ред. код]

Член спілки художників України Марковський Ігор Федотович.jpg
Член спілки художників України Марковський І.Ф..jpg

Ігор Марковський народився 20 січня 1949 року в місті Котовську Одеської області[2] у родині службовців. В 7 років пішов до Котовської загальноосвітньої школи в якій навчався з першого по восьмий клас.

Навчання[ред. | ред. код]

Хлопець захопився образотворчим мистецтвом і натхненно опановував його у художній школі: з п'ятого класу рік навчався в дитячій художній школі при Науковій академії культури і архітектури. Не менш натхненно юнак студіював живопис в Одеському державному художньому училищі імені М.Грекова, яке закінчив у 1969 році. Відслуживши строкову службу, Ігор Марковський продовжив навчання у Київський художній інститут(майстерня художньої графіки, керівник- професор В. Я. Чебаник), який закінчив в 1984 році. З його стін він вийшов художником книжкової графіки. Його дипломна робота "Ілюстрація та художнє макетування повісті І. І. Шевченка «Художник» отримала найвищу оцінку, а оригінали ілюстрацій зберігаються у фондах Київського музею Тараса Шевченка.

Творчий період[ред. | ред. код]

До Одеси Ігор Марковський повернувся у 1984 році і цілу «п'ятирічку» відпрацював викладачем у рідному училищі імені М.Грекова. Педагогічна праця забирала багато сил і часу, тому художник вирішив зайнятися виключно творчою діяльністю і став вільним митцем.

Щоденна кропітка праця за мольбертом приносила Ігорю Федотовичу не лише насолоду. Йому вдалося проілюструвати кілька книжок та створити чимало колоритних полотен. У 1998 році роботи одеського митця, що виставлялися на VI міжнародному арт-фестивалі в Києві, принесли йому звання «Художник року».


Твочі здобутки[ред. | ред. код]

Через рік І. Марковський здобув перше місце у міжнародному конкурсі «2000 років під зіркою Віфлеєму», а рік потому — диплом І ступеня на Всеукраїнському трієнале «Графіка-2000» (презентація раз на три роки найкращих здобутків майстрів певної мистецької галузі). Проживши у Південній Пальмірі майже тридцять років, Ігор Марковський перебрався до Великої Михайлівки. За два роки створив немало полотен та надбав чимало друзів, серед яких місцеві поети та працівники культури. Тут він набирається сил і творчої наснаги (здоров'я художника підкосила і «посадила» у візок важка недуга). Але це не завадило Ігорю Марковському влаштувати 2009 році з нагоди свого шістдесятиріччя персональну виставку у галереї сучасного мистецтва «NT-Art» в Одесі. До свого ювілею член Національної спілки художників України, член Національної асоціації художників України отримав чудовий подарунок — народний депутат України Сергій Гриневецький профінансував випуск альбому його вибраних творів[3]. А мер міста Едуард Гурвіц нагородив Ігоря Марковського почесною відзнакою Одеського міського голови «Подяка».

І.Марковський в колі друзів

Особливо тепло відгукується про митця Одеський художник Сергій Савченко[4], який сказав:

« «Кого Господь виділяє своєю Любов'ю, тому посилає випробування… Могутній талант, що ним наділений Ігор Марковський, чого тільки не зазнав… Знак його — це невичерпна енергія до життя, яка і нам усім дає потужний імпульс. Вона ще і притягує до себе силу людей не одне десятиліття. З Ігорем ми близькі друзі не менше чотирьох десятків років, і я бачив, як нелегко торував він творчий шлях. Бачив, як магія мистецтва, а потім уже життя в ньому проявляють нам справжнього і глибокого художника. Серед безлічі привабливих доріг, що запрошують на всі голоси, Ігор безпомилково вибрав один шлях — свій. Це і стиль, який його виразно виділяє, і та максимальна свобода, що зачаровує ясністю і простотою. Наша пам'ять зберігає багато прикладів самозречення в далекі молоді літа, і тільки зараз можемо оцінити глибину та успішність справжнього таланту, будучи свідками його виразної реалізації… Воістину неймовірна сила і велич мистецтва, що формує велику душу, — і тут очевидний духовний подвиг Ігоря Марковського, який гідний пильної уваги та шани» »

.

Художник дуже не любить, щоб його жаліли і акцентували увагу на хворобі. Каже, що він спочатку став художником, а вже потім захворів. Наснаги та творчих планів вистачить в Ігоря Марковського на багатьох. Майстер щоденно дивотворить за мольбертом портрети, пейзажі і натюрморти, ілюструє книжки місцевих авторів, бере участь у виставках.

Життя заслуженого художника України Ігоря Марковського невід'ємне від постійного процесу малювання, в якому він вбачає утаємничений, нерозгаданий сенс людського буття.

Роботи Ігоря Марковського знаходяться в музеях Києва,Одеси, Ізмаїлу, Котовська[5] , в приватних збірках України, США, Німеччини, Греції, Іспанії, Ізраїлю, Росії, Молдови.

Нагороди[ред. | ред. код]

Отримав:

Участь у виставках[ред. | ред. код]

Учасник багатьох міських, обласних, республіканських та Міжнародних виставок:

  • 1991 Одеса —(Літературний музей),
  • 1995 Ізмаїл 
  • 1996 Одеса(Літературний музей),
  • 1997 Одеса (Літературний музей),
  • 1997 Київ (галерея «Просвіта»).
  • 2001 Одеса (галерея «Ліберті»),
  • 2002 (Всесвітній клуб Одеситів; Державна наукова бібліотека імені Максима Горького),
  • 2003 Одеса (Будинок вчених; галерея «Золотий ангел» Центру реабілітації дітей — інвалідів);
  • 2009 — Одеса галерея «Сучасного мистецтва»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шевченко, Т. Г. Художник: Повість / Іл. І. Марковського.- Одеса: Друк, 2004.- 132 с.:іл..
  • Басанець Т. Спостереження душі // Образотворче мистецтво.-1997.- № 3—І 45: іл.
  • Біографія Ігоря Федотовича Марковського http://nt-art.net/artist/markovskiiigor/#uni-biography
  • Герман В. Всесвіт самотности Ігоря Марковського // Слово Просвіти.-К.-Квітень.-С. 6.
  • Глущак А. Паломничество Марковского: от Шевченко к Сезанну // Дерибасовская — Ришельевская: Одес. альманах.- 2002.- № 10. — С. 214—216: ил.
  • Голубкова О.Дорога к сердцу: На соискание Государственной премии, "."е-Т. Г. Шевченко // Вестник региона. -Одеса.-1997.- 11 окт.
  • Джангужин Р. Игорь Марковский — построение пластического образа как -~z-соб преодоления змпирической реальности // Галерея.- 2007.- № 1-2. С.16-17: ил.
  • Клечковская Е. Он пишет тишину // Пассаж.- Одеса.- 2000. — Сент.- С. 70-71: ил
  • Лагутенко О. Не ілюстрації — роздуми // Україна.- 1991.- № 9.с. 16: іл.
  • Лагутенко О. Фантастика найтвердішої матерії // Київ.- 1993.- № 6.- С. 165: іл.
  • Марковський І. Ф. Ігор Марковський :/Альбом/Одес. обласне упр. культури і туризму.- Одеса.-Друк.- 96 с.
  • Остапенко О. Обрії духовних краєвидів Ігора Марковського // Образотве мистецтво.- 2004.- № 3.- С. 106—107: іл.14.
  • Подорож по кімнаті, або «Сезанн — наш батько»: [Розмова з художником / вів Ю.Островершенко] //Думська площа.- Одеса.- 2003. -23 трав.
  • Про творчу діяльність митця України — Публікація онлайн на інтернет-порталі «Отражения» «ВСЕСИЛЬНЫЙ АНГЕЛ В ИНВАЛИДНОЙ КОЛЯСКЕ» [1] (рос.)
  • Федорчук, Ю. Магія мистецтва [Текст] / Ю. Федорчук // Одеські вісті . — 2009 . — 6 серпня. — С. З https://izvestiya.odessa.ua/uk/2009/08/06/magiya-mystectva
  • Федорчук, Ю. Палітра майстра [Текст]: Про талановитого художника, який запевняє: «У малюванні — сенс мого життя» / Ю. Федорчук // Єдність . — 2009 . — 18 листопада . — С. 2
  • Разинкина О. Игорь Марковский — художник года // Юг. — Одеса.- 1998.- 26 мая.
  • Смолінська, С. Неповторний світ Ігоря Марковського [Текст]: про висавку робіт художника 23 січня 2009 року в місті Одесі, в галереї сучасного мистецтва «NT Art» // Єдність . — 2009.- 31 січня . — С. 3.
  • Суховецький М. Людина творчого духу //Думська площа.- Одеса.- 2001. — 13 квіт.
  • Юрченко А. Портрет художника на фоне окна с видом на чердак // Юг. — 200З.- 3апреля.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=62457
  2. https://uk.wikipedia.org/wiki/Подільськ
  3. Марковський І. Ф. Ігор Марковський :/Альбом/Одес. обласне упр. культури і туризму.- Одеса.-Друк.- 96 с.
  4. https://olesya333.livejournal.com/65636.html
  5. https://uk.wikipedia.org/wiki/Подільськ

Посилання[ред. | ред. код]