Маріан Смолюховський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Маріан Смолюховський
пол. Marian Smoluchowski
Marian Smoluchowski.jpg
Ім'я при народженні нім. Marian Ritter von Smolan Smoluchowski
Народився 28 травня 1872(1872-05-28)
Фордербрюль
Помер 5 вересня 1917(1917-09-05) (45 років)
Краків
·дизентерія[1]
Поховання Раковицький цвинтар
Громадянство Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Національність поляк
Діяльність фізик, альпініст, професор
Alma mater Віденський університет
Сфера інтересів фізика, статистична фізика
Заклад Краківський університет
Львівський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фіз.-мат. наук
Науковий керівник Йозеф Стефан
Діти Roman Smoluchowski[d]
Нагороди
Автограф Marian Smoluchowski signature.png

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Маріан Смолюховський на Вікісховищі

Мар'ян Смолюхо́вський (Маріан Смолуховський; пол. Marian Smoluchowski; 28 травня 1872(18720528), Фордербрюль, біля Відня — 5 вересня 1917, Краків) — польський фізик-теоретик і альпініст. У 28-річному віці став наймолодшим професором в Австро-Угорській імперії. Одночасно з А. Айнштайном описав броунівський рух (1905). Розробив теорію критичної опалесценції (1908).

У 1898—1913 рр. працював у Львівському університеті, був професором кафедри теоретичної фізики. З 1913 р. — професор кафедри експериментальної фізики Краківського університету.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився в містечку Фордербрюль біля Відня. Закінчив елітну гімназію «Терезіанум» й Віденський університет (1894), у 18961897 роках працював в університетах ПарижаГабріеля Ліппмана), ГлазгоВільяма Томсона) і БерлінаЕміля Варбурга).

З 1898 року працював у Львівському університеті, з 1900 — професор на кафедрі теоретичної фізики. З 1913 — професор кафедри експериментальної фізики Краківського університету1917 також його ректор). Помер у Кракові від шигельозу під час епідемії.

Медаль ім. М. Смолуховського

Польським фізичним товариством заснована медаль Смолуховського, яку вручають з 1965 за досягнення в галузі фізики.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні праці присвячені статистичній фізиці. У 1898 році створив теорію стрибка температури біля твердої поверхні для розріджених газів. Роботи Смолуховського з теорії флуктуацій (1904) і броунівського руху (1906) поряд з роботами Альберта Айнштайна є основними у цій галузі. Смолуховський створив на основі теорії броунівського руху кінетичну теорію коагуляції колоїдів, теорію електрокінетичних явищ, заклавши фундамент кінетичної теорії колоїдних систем. На основі теорії флуктуацій розробив теорію критичної опалесценції (1908).

Роботи Смолуховського завдали серйозного удару гіпотезі «теплової смерті Всесвіту», довели справедливість молекулярно-кінетичної теорії і сприяли остаточному зміцненню атомістичних уявлень.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]