Теплова смерть

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Теплова́ смерть — термін, що описує кінцевий стан будь-якої замкнутої термодинамічної системи. При цьому ніякого направленого обміну енергією спостерігатися не буде, оскільки всі види енергії перейдуть в теплову. Термодинаміка розглядає систему, що перебуває в стані теплової смерті як систему, в якій термодинамічна ентропія максимальна.

Ідею про те, що еволюція Всесвіту неминуче призведе до стану теплової смерті й завершення всіх фізичних процесів висловив у 1852 році Вільям Томсон (лорд Кельвін).

Висновок про теплову смерть Всесвіту був сформульований Р. Клаузіусом в 1865 році на основі другого закону термодинаміки. За цим законом, будь-яка фізична система, що не обмінюється енергією з іншими системами (для Всесвіту в цілому такий обмін, очевидно, виключений), прагне до найбільш вірогідного рівноважного стану - до так званого стану з максимумом ентропії. Такий стан відповідав би тепловій смерті Всесвіту.

Анізотропія реліктового випромінювання за даними супутника WMAP.

Ще до створення сучасної космології були зроблені численні спроби спростувати висновок про теплової смерті Всесвіту. Найбільш відома з них флуктуаційна гіпотеза Л. Больцмана (1872 рік), відповідно до якої Всесвіт одвічно перебуває в рівноважному ізотермічному стані, але за законом випадку то в одному, то в іншому її місці інколи відбуваються відхилення від цього стану; вони відбуваються тим рідше, чим більшу область захоплюють і чим значнішим є ступінь відхилення.

Сучасний стан всесвіту[ред.ред. код]

На сучасному етапі існування (13,72 млрд років) Всесвіт випромінює як абсолютно чорне тіло з температурою 2,725 К. Максимум спектру випромінювання припадає на частоту 160,4 ГГц (мікрохвильове випромінювання), що відповідає довжині хвилі 1,9 мм. Воно є ізотропним з точністю до 0,001%.

Ні довести, ні спростувати гіпотезу теплової смерті Всесвіту сучасними науковими силами не представляється можливим, оскільки наші знання про нього все ще мізерно малі, і ми не можемо з повною впевненістю стверджувати, що Всесвіт не перебуває під дією зовнішніх сил , або може розглядатися як замкнута термодинамічна система. Однак саме поняття теплової смерті стало першим кроком до усвідомлення можливої ​​кінцівки існування Всесвіту, хоча нам і невідомо, коли і за яким сценарієм відбудеться його загибель.

Системологія свідчить про багатовимірність матеріі і на іі основі полісубстратний системогенез Всесвіту що сворюе явища поширення матеріі при відсутності в просторі механізмів жорсткоі взаемодіі різних форм матеріі, що дае грунт теоріі флуктуіруючого Всесвіту, бо трансформаціі форм матеріі. Враховуючи "чорну матерію" та фундаментальну синергічну взаемодію і поширення синергіі, руйнують ідеалізовану модель закритого Всесвіту і його тепловоі смерті.

Концепція теплової смерті всесвіту в масовій культурі[ред.ред. код]

Темі теплової смерті всесвіту присвячено низку науково-фантастичних оповідань (наприклад, оповідання «Останнє питання» Айзека Азімова). Роль людства у тепловій смерті всесвіту присвячена пісня «Неминучість» російської групи Complex Numbers. Також дана тема лягла в основу сюжету аніме «Mahou Shoujo Madoka Magica».

Посилання[ред.ред. код]