Марія-Тереза Вальтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія-Тереза Вальтер
Marie-Thérèse Walter
Народилася 13 липня 1909(1909-07-13)
Ле-Перре-сюр-Марн
Померла 20 жовтня 1977(1977-10-20) (68 років)
Juan-les-Pinsd, arrondissement of Grassed, Приморські Альпи, Прованс-Альпи-Лазурний берег, Метрополія Франції, Франція
·повішення
Країна Flag of France.svg Франція
Діяльність хораографиня, художниця, модель
Знання мов французька[1]
Діти Майя Видмайер-Пикассо

Марі́я-Тере́за Вальте́р (фр. Marie-Thérèse Walter; 13 липня 1909, Ле-Перре-сюр-Марн — 20 жовтня 1977, Жюан-ле-Пен) — французька коханка й натурниця, одна з «муз» Пабло Пікассо, мати його дочки Майї. Їхні відносини почалися, коли Марії-Терезі було сімнадцять років, а Пікассо мав сорок п'ять років і він перебував у шлюбі та проживав зі своєю першою дружиною російською балериною Ольгою Хохловою. Відносини завершилися, коли у Пікассо з'явилась нова кохана і чергова «муза» Дора Маар.

Вальтер зображена на картинах Пікассо «Сон» (1932), «Оголена, зелене листя і б'юст» (1932) та «Жінка в капелюшку й хутряному комірі» (1937).

Біографія[ред. | ред. код]

Марія-Тереза народилась у Ле-Перре-сюр-Марн у Франції.

Життя з Пікассо (1927—1940)[ред. | ред. код]

8 січня 1927 року Марія-Тереза вперше зустріла Пікассо перед Галереєю Лафайєт у Парижі. Автор Герберт Т. Шварц датує їхню першу зустріч січнем 1925 року на паризькому вокзалі Сен-Лазар; тоді як автор Рой Макгрегор-Гесті датує зустріч до 8 січня 1928 року. У цей час Пікассо був одружений з Ольгою Хохловою, російською балериною, від якої мав п'ятирічного сина.

Він і Вальтер, той час сімнадцятирічна дівчина, почали відносини, що залишалися таємницею для його дружини до 1935 року.

Починаючи від 1927 року Вальтер жила поруч з родиною Пікассо, який проживав у квартирі на рю ля Боеті, наданій йому його приятелем і ща сумісництвом арт-дилером Полом Розенбергом (сам він жив неподалік).

Від 1930 року вона проживала в будинку навпроти Пікассо на рю ля Боеті, будинок 44[2].

У липні 1930 року Пікассо придбав замок у Бойселоупі неподалік від Жизора у Нормандії, який він використовував здебільшого як студію для створення скульптур. Марія-Тереза невідступно супроводжувала родину Пікассо, стала його моделлю й музою для картин і скульптур[3].

У 1935 році Марія-Тереза завагітніла. Коли друг повідомив жінці Пікассо Ользі, що в її чоловіка є коханка і вже тривалий час, яка до того ж очікує на дитину, вона негайно покинула Пікассо і переїхала на південь Франції зі своїм сином Пауло.

Пікассо та Ольга так ніколи й не розірвали шлюбу, тому що Пікассо волів за краще уникнути рівномірного розподілу статків, як це мало статись згідно з французьким законодавством. Вони жили окремо до смерті Ольги у 1955 році.

5 вересня 1935 року народилась донька Пікассо й Марії-Терези, яку назвали Марією де ла Консепсьйон, на прізвисько Майя. Марія-Тереза і Майя лишалися з Пікассо у Жюан-ле-Пене на півдні Франції від 25 березня до 14 травня 1936 року, а потім у Ле Трембле-сюр-Мольдре, за 25 кілометрів від Версаля, де Пікассо няньчив доньку на вихідні й подеколи в будні. Майя працювала моделлю для деяких з картин митця, зокрема й «Майя з лялькою» (1938).

Марія-Тереза почала ревнувати, коли Пікассо закохався в Дору Маар, фотографиню-сюрреалістку й свою натурницю в 1935 році.

Якось вона і Маар випадково перестрілися у студії Пікассо, коли той малював «Герніку». Згодом Пікассо казав, що був цілком задоволений ситуацією і що, коли вони поставили йому вимогу вибрати одну з них, він лишив цю справу їм самим.

Відтак, дві жінки розпочали запеклу боротьбу за право бути разом з Пабло. Пікассо описав цей момент «як один із найкращих спогадів»[4].

Пікассо у своїх роботах зображує Дору як брюнетку, яка страждає (наприклад, картина «Жінка, що плаче», тоді як Марію-Терезу він зображав діаметрально протилежно — як яскраву білявку[5].

Подальше життя і смерть[ред. | ред. код]

У 1940 році Марія-Тереза та Майя переїхали до Парижа на бульвар Анрі IV, будинок 1, оскільки бкдинок у Ле-Трембле-сюр-Мольдре був зайнятий під час Другої світової війни.

Пікассо підтримував фінансами Марію-Терезу та Майю, але так ніколи й не одружився з Вальтер.

20 жовтня 1977 року, через чотири роки після смерті Пікассо, Марія-Тереза покінчила життя самогубством у Жюан-ле-Пен на півдні Франції.

У її дочки Майї було троє дітей. Один із синів Майї, Олів'є Відмайєр Пікассо, опублікував біографію свого знаменитого діда під назвою «Пікассо: Справжня сімейна історія». Дочка Майї Діана Відмайєр Пікассо починаючи з 2003 року працює над 2000-сторінковим каталогом скульптур свого діда з 3D-ілюстраціями[6][7][8][9][10][11].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]