Маїтріпала Сірісена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маїтріпала Сірісена
синг. පල්ලෙවත්ත ගමරාලගේ මෛත්‍රීපාල යාපා සිරිසේන
там. பல்லேவத்தை கமரலாலாகே மைத்திரிபால யாப்பா சிறிசேன
Народився3 вересня 1951(1951-09-03)[1][2] (73 роки)
Yagodad, Гампаха, Шрі-Ланка
Країна Шрі-Ланка
Діяльністьполітик
Alma materЛітературний інститут імені Горького і Polonnaruwa Rajakeeya Madya Maha Vidyalayad
ПосадаПрезидент Шрі-Ланки, Member of the Parliament of Sri Lankad, Leader of the Housed, Minister of Defenced, Minister of Environmentd, Minister of Environmentd, Minister of Healthd, Minister of Irrigationd, Minister of Parliamentary Affairsd і Minister of Agricultured
ПартіяПартія свободи (Шрі-Ланка), Communist Party of Sri Lankad (1968), People's Alliance (Sri Lanka)d (2004), United People's Freedom Allianced і New Democratic Frontd (2015)
Конфесіябуддизм
Автограф
Сайтpresident.gov.lk

Паллеватте Гамаралаге Майтріпала Япа Сірісена (синг. පල්ලෙවත්ත ගමරාලගේ මෛත්‍රීපාල යාපා සිරිසේන там. பல்லேவத்தை கமரலாலாகே மைத்திரிபால யாப்பா சிறிசேன; 3 вересня 1951, Юана, Британський Цейлон) — політик Шрі-Ланки, президент Шрі-Ланки (9 січня 2015 — 18 листопада 2019).

Біографія

[ред. | ред. код]

Молоді роки

[ред. | ред. код]

Маїтріпала Сірісена народився 3 вересня 1951[3] року в Юані на Цейлоні[4]. Його батько — ветеран Другої світової війни Альберт Сірісена, за прем'єрства Д. С. Сенанаяке був нагороджений п'ятьма акрами рисових полів в Полоннаруве неподалік від озера Паракрама-Самудра[5]. Його мати була вчителькою[5].

Маїтріпала отримав освіту у Королівському центральному коледжі Полоннаруви[5][6]. Потім, впродовж трьох років він навчався в Сільськогосподарській школі Шрі-Ланки в Кундасалі в Канді. В 1980 році він отримав диплом в галузі політичних наук Літературного інституту імені А. М. Горького в СРСР[7].

Початок політичної кар'єри

[ред. | ред. код]

В 15 років зацікавився комунізмом[5], вступив в комуністичну партію Цейлона (маоїстську), в якій тісно співпрацював з генеральним секретарем Нагалінгамом Шанмугатасаном[4]. У 1967 році Маїтріпала приєднався до Молодіжної Ліги Партії свободи в Полоннаруве[5]. Впродовж всієї революції 1971 року, хоча й не брав у ній участі, відсидів у в'язниці[7] в Баттікалоа[4] за сфабрикованими звинуваченнями[3]. Після звільнення і виправдання в 1972 році[3], працював в багатоцільовому кооперативі в Палугасдамі, а також був сільським офіцером[7]. В 1978 році відвідав фестиваль молоді і студентів в Гавані (Куба)[7], однак уряд не давав відпустки і він пішов у відставку з державної служби[3]. У 1979 році став секретарем районної організації партії[7][7], в 1981 році — членом політбюро[5], а в 1983 році — президентом Молодіжної ліги всього острова[7]. В тому ж році відвідав КНР[7].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 1989 року, Сірісена як один з кандидатів Партії свободи був обраний у Парламент від округу Полоннарува[8]. С тих пір, він безперервно переобирався впродовж 18 років[5]. На парламентських виборах 1994 року переміг як кандидат від партії «Народний альянс»[9]. Після цього, він був призначений заступником міністра іригації в новому уряді, на чолі якого була Чандріка Кумаратунга[5]. В 1997 році Кумарунга призначила Сірісену на посаду міністра розвитку Махавелі[5]. В серпні 2000 року він намагався стати генеральним секретарем Партії свободи, проте отримав поразку від С. Б. Діссанаяке[10][11], після чого був призначений його заступником[12]. Сірісена переобирався в 2000 році і зберіг свій міністерський портфель[13][14]. В жовтні 2001 року після втечі Діссанаяке в Об'єднану національну партію, Сірісена став генеральним секретарем Партії Свободи[15].

За результатами парламентських виборів 2001 року, Сірісена знову переобрався, однак Народний альянс отримав поразку і він втратив міністерську посаду[16]. В 2004 році Партія свободи разом з Народним фронтом визволення сформувала політичний союз під назвою Об'єднаний народний альянс свободи[17], від якого Сірісена в тому ж році переобрався в парламент[18]. В квітні 2004 року президент Кумаратунга призначила його міністром з розвитку Раджарати в новому уряді[19][20][21], а пізніше він був обраний лідером Палати[22][23]. В червні 2005 року посада Сірісени стала називатись «міністр іригації, розвитку Махавелі і Раджарати»[24][25], і в серпні він пішов у відставку з посади лідера палати[26].

Після президентських виборів 2005 року, обраний президент Махінда Раджапаксе в листопаді призначив Сірісену міністром сільського господарства, охорони довколишнього середовища, іригації і розвитку Махавелі[27][28]. 27 березня 2006 року його власний секретар М. Л. Джармасірі був вбитий невідомими озброєними особами в Аранангауілі[29]. Після перестановок в кабінеті міністрів в січні 2007 року, Сірісена був призначений міністром сільськогосподарського розвитку і аграрних послуг[30][31]. 9 жовтня 2008 року Сірісена був атакований терористом-смертником з угрупування «Тигри звільнення Таміл-Ілама» в районі Борелесгамува в Коломбо[32][33]. В результаті вибуху загинула одна людина і сім отримали поранення[34]. Сірісена був переобраний на парламентських виборах 2010 року і в квітні був призначений міністром охорони здоров'я[35][36][37].

Кандидат в президенти

[ред. | ред. код]
Докладніше: Вибори Президента Шрі-Ланки 2015

Після спекуляцій в ЗМІ, 21 листопада 2014 року Сірісена зробив заяву, що виходить зі складу уряду[38], і виступить проти діючого президента Раджапаксе на президентських виборах 2015 року як кандидат від загальної опозиції[39][40]. Раджпаксе пізніше зробив заяву, що цей крок став «ударом ножем у спину»[41]. Сірісена аргументував свої наміри тим, що в Шрі-Ланці все контролюється однією сім'єю і що країна рахується до диктатури нестримної корупції, кумовства і порушення панування права[42][43]. У вапидку своєї перемоги, він обіцяв впродовж 100 днів з моменту обрання прибрати виконавче президентство, відмінити суперечливу вісімнадцяту і повернути сімнадцяту поправку, а також призначити лідера ОНП Раніла Вікрамасінгхе на пост прем'єр-міністра[44][45][46].

Сірісена отримав підтримку головної опозиційної партії ОНП, Національного альянсу тамілів[47][48], попереднього президента Чандріки Кумаратунги і кількох депутатів від ОНАС, які пішли разом з ним: Думінда Діссанаяке, Васанта Сенанаяке, Раджітха Сенарате, Раджіва Віджесінха[49][50][51][52]. Після заяви Сірісени про свої наміри, він і кілька інших міністрів, які його підтримали, були звільнені зі своїх посад, виключені з партії свободи[53][54][55], у них забрали службові автомобілі і знята охорона[56][57].

За попередніми підсумками виборів, які були оголошені 9 січня 2015 року — на наступний день голосування, Сірісена отримав 51,3 %, а Раджапаксе — 46,9 %. Не дочекавшись остаточних результатів, Раджапаксе визнав свою поразку і пообіцяв забезпечити «плавний перехід влади за побажанням народу»[58][59][60].

Посада президента Шрі-Ланки

[ред. | ред. код]

9 січня Сірісена склав президентську присягу перед членом Верховного суду Канагасабапаті Сріпаваном, зауваживши, що не буде у майбутньому балотуватись на другий термін[61]. Сірісена пообіцяв захистити свободу слова, закликав всіх своїх політичних опонентів колишнього режиму повернутись на батьківщину, розпорядився зняти обмеження на діяльність опозиційних вебсайтів, а також пообіцяв зупинити стеження за журналістами і політиками[62][63]. Таким чином, він став 7-м президентом Шрі-Ланки[64] і призначив Раніла Вікрамасінгхена на посаду прем'єр-міністра[65].

Після виборів, на бік Сірісени, якого підтримували 89 депутатів з 225 членів парламенту, перейшли понад 40 парламентарів з партії Раджапакси[66]. В той же час, представник президента Раджітха Сенарате на прес-конференції в Коломбо повідомив про те, що Раджапаксе погодився піти зі своєї посади тільки після того, як головнокомандувач армії і начальник поліції відмовились сприяти йому в збереженні влади, в результаті чого буде проведене розслідування «спроби перевороту»[67][68][69].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ а б в г Directory of Members: Sirisena, Maithripala. Парламент Шрі-Ланки. Архів оригіналу за 30 грудня 2015. Процитовано 9 января 2015.
  4. ↑ а б в Who is this Sirisena?. dailymirror.lk. 10 января 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 января 2015.
  5. ↑ а б в г д е ж и к Gunewardene, Prasad (25 сентября 2007). 'Mangala, Sripathi, JVP and UPFA'. Daily News (Шрі-Ланка). Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 9 января 2015.
  6. ↑ Enter Maithripala Sirisena. The Sunday Leader. 23 ноября 2014. Архів оригіналу за 11 січня 2015. Процитовано 9 января 2015.
  7. ↑ а б в г д е ж и Warnapala, Wiswa (15 февраля 2009). Maitripala Sirisena: An embodiment of aspirations of common man. Sunday Observer (Шрі-Ланка). Архів оригіналу за 10 серпня 2015. Процитовано 9 января 2015.
  8. ↑ Result of Parliamentary General Election 1989 (PDF). Department of Elections, Sri Lanka. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2009. Процитовано 9 января 2015.
  9. ↑ Result of Parliamentary General Election 1994 (PDF). Department of Elections, Sri Lanka. Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2010. Процитовано 17 лютого 2016.
  10. ↑ Ferdinando, Shamindra (17 сентября 2000). Jayakody denies rift over National List, says "I’ll remain with CBK". The Island (Шрі-Ланка). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  11. ↑ SB at the helm ahead of polls. The Sunday Times (Шрі-Ланка). 20 августа 2000. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  12. ↑ Dissnayake is General Secretary of SLFP. TamilNet. 17 августа 2000. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  13. ↑ General Election 2000 Preferences (PDF). Department of Elections, Sri Lanka. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 9 января 2015.
  14. ↑ New cabinet sworn in today. Current Affairs. Government of Sri Lanka. 19 октября 2000. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  15. ↑ Jabbar, Zacki (9 октября 2001). Chandrika moots proposal at Central Committee meeting. The Island (Шрі-Ланка). Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 9 января 2015.
  16. ↑ General Election 2001 Preferences (PDF). Department of Elections, Sri Lanka. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2010. Процитовано 9 января 2015.
  17. ↑ SLFP-JVP alliance signed in Colombo. TamilNet. 20 января 2004. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  18. ↑ General Election 2004 Preferences (PDF). Department of Elections, Sri Lanka. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2010. Процитовано 9 января 2015.
  19. ↑ PART I : SECTION (I) — GENERAL Appointments & c., by the President (PDF). The Gazette of the Democratic Socialist Republic of Sri Lanka Extraordinary. 1335/24. 10 квітня 2004. Архів оригіналу (PDF) за 25 грудня 2014. Процитовано 17 лютого 2016.
  20. ↑ The new UPFA Cabinet. The Sunday Times (Шрі-Ланка). 11 апреля 2004. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  21. ↑ JVP boycotts UPFA cabinet swearing in ceremony. TamilNet. 10 апреля 2004. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  22. ↑ Leaders of the House. Парламент Шрі-Ланки. Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 9 января 2015.
  23. ↑ President retains Defence, takes Education and Constitutional Reforms. Daily News (Шрі-Ланка). 12 апреля 2004. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 9 января 2015.
  24. ↑ PART I : SECTION (I) — GENERAL Government Notifications NOTIFICATION (PDF). The Gazette of the Democratic Socialist Republic of Sri Lanka Extraordinary. 1402/11. 19 липня 2005. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 17 лютого 2016.
  25. ↑ New Ministers take oath. TamilNet. 18 июля 2005. Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 9 января 2015.
  26. ↑ Leader of the House of Sri Lanka parliament resigns. TamilNet. 4 августа 2005. Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 9 января 2015.
  27. ↑ PART I : SECTION (I) — GENERAL Appointments & c., by the President (PDF). The Gazette of the Democratic Socialist Republic of Sri Lanka Extraordinary. 1420/28. 23 листопада 2005. Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2007. Процитовано 17 лютого 2016.
  28. ↑ Mangala Samaraweera appointed new SL Foreign Minister. TamilNet. 23 ноября 2005. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  29. ↑ SL Minister's Personal Secy shot dead in Polannaruwa. TamilNet. 28 марта 2006. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  30. ↑ The New Cabinet. The Island (Шрі-Ланка). 29 января 2007. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  31. ↑ New Cabinet of Ministers sworn in. Current Affairs. The Official Website of the Government of Sri Lanka. Архів оригіналу за 28 червня 2010. Процитовано 17 лютого 2016.
  32. ↑ Minister Maithripala Sirisena escapes suicide bomb attack, deputy minister injured. The Sunday Times (Шрі-Ланка). 5 октября 2008. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  33. ↑ Ferdinando, Shamindra; Palihawadana, Norman (10 октября 2008). Was suicide bomber’s target the President or PM? One killed, two injured in attack on Convoy. The Island (Шрі-Ланка). Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 9 января 2015.
  34. ↑ Bomb attack targets Sri Lankan minister in Colombo. TamilNet. 9 октября 2008. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  35. ↑ Parliamentary General Election – 2010 Polonnuaruwa Preferences (PDF). Department of Elections, Sri Lanka. Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2010. Процитовано 9 января 2015.
  36. ↑ PART I : SECTION (I) — GENERAL Appointments & c., by the President (PDF). The Gazette of the Democratic Socialist Republic of Sri Lanka Extraordinary. 1651/03. 26 квітня 2010. Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2010. Процитовано 17 лютого 2016.
  37. ↑ Sri Lanka’s new Foreign Affairs Minister is G.L.Peiris. TamilNet. 23 апреля 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  38. ↑ Лидер Шри-Ланки пытается переизбраться на третий срок. BBC Russian. 8 января 2015. Процитовано 11 января 2015.
  39. ↑ Are you the common candidate?-Maithripala asked. The Daily Mirror (Шрі-Ланка). 11 ноября 2014. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
  40. ↑ I'm the common candidate: Maithripala. The Daily Mirror (Шрі-Ланка). 21 ноября 2014. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 18 лютого 2016.
  41. ↑ Sri Lanka election result: Who is new President Maithripala Sirisena?. The Guardian. 9 января 2015. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 11 января 2015.
  42. ↑ Sri Lanka election: Health chief to challenge Rajapaksa. BBC News. 21 ноября 2014. Архів оригіналу за 6 грудня 2014. Процитовано 9 января 2015.
  43. ↑ Sri Lankan minister quits, to challenge Rajapaksa for presidency. Reuters. 21 ноября 2014. Архів оригіналу за 31 грудня 2014. Процитовано 9 января 2015.
  44. ↑ Bastians, Dharisha (22 ноября 2014). No Maithri for Mahinda. Daily FT. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 9 января 2015.
  45. ↑ Mallawarachi, Bharatha (21 ноября 2014). Sri Lanka leader to face health minister in polls. San Francisco Chronicle. Associated Press. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 9 января 2015.
  46. ↑ Srinivasan, Meera (22 ноября 2014). Chandrika returns to politics. The Hindu. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 9 января 2015.
  47. ↑ В Шри-Ланке армия не пускает тамилов на выборы. BBC Russian. 4 января 2015. Процитовано 11 января 2015.
  48. ↑ Who is Maithripala Sirisena?. Tamil Guardian. 23 ноября 2014. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 11 января 2015.
  49. ↑ Maithripala named common candidate. The Nation (Шрі-Ланка). 21 ноября 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 9 января 2015.
  50. ↑ Dalima, Bella (21 ноября 2014). I am the common candidate: Maithripala Sirisena. News First. Архів оригіналу за 20 лютого 2016. Процитовано 9 января 2015.
  51. ↑ Chandrika, Rajitha, Arjuna, Rajeeva, M K D S and Dumindha Dissanayaka join Maithripala. Hiru News. 21 ноября 2014. Архів оригіналу за 21 листопада 2014. Процитовано 9 января 2015.
  52. ↑ Dalima, Bella (21 ноября 2014). UNP to extend their support to Maithirpala Sirisena. News First. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  53. ↑ Maithripala and others sacked. The Daily Mirror (Шрі-Ланка). 21 ноября 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  54. ↑ SLFP rebels stripped of posts and party membership. The Nation (Шрі-Ланка). 21 ноября 2014. Архів оригіналу за 25 січня 2015. Процитовано 9 января 2015.
  55. ↑ Sri Lanka Presidential Election Set for January 8 Next Year. NDTV. Press Trust of India. 21 ноября 2014. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 9 января 2015.
  56. ↑ Sirisena’s security, vehicles withdrawn. The Sunday Times (Шрі-Ланка). 23 ноября 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  57. ↑ Security squadron of former Minister Maithripala Sirisena reduced- Police Media Spokesman. Ceylon Today. 23 ноября 2014. Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  58. ↑ Sri Lanka's Rajapaksa suffers shock election defeat. BBC News. 9 января 2015. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 9 января 2015.
  59. ↑ Президент Шри-Ланки признал поражение на выборах. BBC Russian. 9 января 2015. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 11 января 2015.
  60. ↑ Sri Lanka election: shock as president Mahinda Rajapaksa concedes defeat. The Guardian. 9 января 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 января 2015.
  61. ↑ New Sri Lankan president vows to curtail his own power before appointing opposition leader as prime minister. The Daily Mail. 9 січня 2015. Архів оригіналу за 11 січня 2015. Процитовано 11 січня 2015.
  62. ↑ Новый лидер Шри-Ланки обещает не преследовать прессу. BBC Russian. 10 січня 2015. Процитовано 11 січня 2015.
  63. ↑ Sri Lanka army defied order to keep Mahinda Rajapaksa in power, says aide. The Sydney Morning Herald. 11 января 2015. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 11 січня 2015.
  64. ↑ Maithri takes oath as President. DailyMirror.lk. 9 января 2015. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 10 січня 2015.
  65. ↑ Ranil new Prime Minister. DailyMirror.lk. 9 січня 2015. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 10 січня 2015.
  66. ↑ Sri Lanka's newly-elected president Maithripala Sirisena secures parliamentary majority. Australian Broadcasting Corporation. 11 января 2015. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 11 января 2015.
  67. ↑ Sri Lanka's Rajapaksa 'sought army help after poll defeat'. BBC Russian. 11 січня 2015. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 11 січня 2015.
  68. ↑ Новые власти Шри-Ланки расследуют "попытку переворота". BBC Russian. 11 січня 2015. Процитовано 11 января 2015.
  69. ↑ Sri Lanka army defied last minute order to keep Rajapaksa in power: Sirisena ally. Reuters. 10 січня 2015. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 11 січня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маїтріпала_Сірісена&oldid=41466410