Раніл Викрамасінгхе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раніл Викрамасінгхе
Ranil At UNP Office.jpg
Народився 24 березня 1949(1949-03-24)[1] (71 рік)
Домініон Цейлон
Громадянство
(підданство)
Flag of Sri Lanka.svg Шрі-Ланка
Національність Сингали
Місце проживання
Діяльність політик, адвокат
Alma mater University of Colombod, University of Ceylond і Royal College, Colombod
Знання мов сингальська
Посада Member of the Parliament of Sri Lankad, Leader of the Oppositiond, Minister of Educationd, Prime Minister of Sri Lankad, Prime Minister of Sri Lankad, Member of the Parliament of Sri Lankad, Member of the Parliament of Sri Lankad, List of leaders of the United National Partyd, Member of the Parliament of Sri Lankad[2], Prime Minister of Sri Lankad і Prime Minister of Sri Lankad
Партія United National Partyd
Конфесія Pre-sectarian Buddhismd
Батько Cyril Esmond Lucien Wickremesinghed
У шлюбі з Maitree Wickramasinghed

Раніл Викрамасінгхе (синг. රනිල් වික්‍රමසිංහ, там. ரணில் விக்கிரமசிங்க; нар. 24 березня 1949(19490324), Коломбо Домініон Цейлон) — лідер Об'єднаної національної партії Шрі-Ланки[en] (ОНП) з 1994 р, прем'єр-міністр Шрі-Ланки в 1993-1994, 2001-2004, 2015-2018[3] і з 2018 року.[4].

Народився в Коломбо у родині медіамагната. Здобув освіту у Королівському коледжі і у Коледжі права Коломбо. Успішний юрист, Викрамасінгхе вступив в ОНП на початку 1970-х на запрошення свого дядька, майбутнього першого президента Шрі-Ланки Джуніуса Джаявардене. Вперше обраний до парламенту в 1977 р[5] Був призначений заступником міністра закордонних справ, пізніше — міністром праці та у справах молоді.

При президенті Ранасінгхе Премадаса Викрамасінгхе обіймав посаду міністра промисловості та спікера парламенту. Після вбивства Премадаса терористами з організації «Тигри звільнення Таміл Ілама» (ТЗТІ) став прем'єр-міністром.

На парламентських виборах 1994 р ОНП вперше за 17 років зазнала поразки від Партії свободи Шрі-Ланки (ПСШЛ). Очоливши ОНП в листопаді того ж року, Вікрамасінгхе став лідером опозиції.

В 1999 р президент Чандріка Кумаратунга оголосила про проведення дострокових президентських виборів, на яких Викрамасінгхе став кандидатом від ОНП. Шанси двох кандидатів вважалися практично рівними, проте за два дні до виборів на Кумаратунга було скоєно замах, і в результаті вона змогла здобути перемогу у першому турі.

Проте у 2001 р в Народному альянсі стався розкол, і в результаті Кумаратунга оголосила про проведення дострокових парламентських виборів. На них ОНП отримала більшість, і Вікрамасінгхе очолив уряд.

Практично відразу після приходу до влади Викрамасінгхе підписав з ТЗТІ угоду про перемир'я і ініціював початок мирних переговорів за посередництва Норвегії. Економічне зростання під час його правління становило 6% щорічно; різко знизилася інфляція. Однак країну стрясали численні корупційні скандали; звинувачення були пред'явлені багатьом членам ОНП. Станом на 2003 рік переговори з ТЗТІ поступово зайшли в глухий кут; таміли все наполегливіше вимагали створення федеративної держави. Це не влаштовувало президента Кумаратунга, і у листопаді вона оголосила надзвичайний стан, поки Вікрамасінгхе перебував з візитом в США. Взявши на себе повноваження міністрів оборони, друку і внутрішніх справ, вона різко обмежила владу ОНП і призначила нові парламентські вибори на квітень 2004 р ОНП завоювала на них більше голосів, ніж будь-яка інша партія, але ПСШЛ зуміла утворити коаліцію з лівою сингальською націоналістичною партією «Джаната Вімукті Перамуна»(ДВП) і сформувати уряд на чолі з Махіндою Раджапаксе.

Влітку 2005 р коаліція розпалася, проте ОНП погодилася не вимагати відставки уряду. На президентських виборах у листопаді 2005 р Вікрамасінгхе програв Раджапаксе (48,2% проти 50,7%), чому в чималому ступені сприяла низька активність тамільської електорату північних і східних районах країни.

8 січня 2015 року Викремесінгхе був призначений на посаду прем'єр-міністра президентом Маїтріпала Сірісена, який переміг президента Махінду Раджапаксе на президентських виборах 2015 року[en].[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Munzinger-Archiv — 1913.
  2. http://www.parliament.lk/members-of-parliament/directory-of-members
  3. Sri Lanka's new president appoints PM (en). 9news.com.au. Процитовано 2015-01-10. 
  4. Ranil Wickremesinghe sworn in as Prime Minister. www.adaderana.lk. 2018-12-18. Процитовано 2019-04-21. 
  5. Ranil Wickremesinghe appointed Prime Minister. Trade Bridge Consultants. Процитовано 21 August 2015. 
  6. Sri Lanka election: shock as president Mahinda Rajapaksa concedes defeat. The Guardian. 9 January 2015. Процитовано 21 August 2015.