Меліоранський Платон Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меліоранський Платон Михайлович
Народився18 (30) листопада 1868
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Помер16 травня 1906(1906-05-16) (37 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Країна Російська імперія
Діяльністьорієнталіст, тюрколог
Alma materСхідний факультет СПбДУd
Галузьтюркологія[2] і сходознавство[2]
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет
ВчителіРадлов Василь Васильович
Аспіранти, докторантиСамойлович Олександр Миколайович
Брати, сестриBoris Melioranskyd
Vladimir Melioranskyd

Платон Меліоранський (30 листопада 1868, Санкт-Петербург — 29 травня 1906, там само) — тюркознавець Російської імперії. Брат Б. Меліоранського та В. Меліоранського.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 30 листопада 1868 року у Санкт-Петербурзі. Середню освіту здобув у школі при лютеранській школі св. Катерини.

У 1891 році закінчив факультет східних мов (арабсько-персько-турецько-татарський розряд) Петербурзького університету. Додатково вивчав тюркські мови під керівництвом В. В. Радлова. Після закінчення навчання лишився в університеті і в 1894 році, як приват-доцент почав читати лекції на факультеті східних мов університету. В 1899 отримав ступінь магістра за дисертацію «Пам'ятник на честь Кюль Тегіна», темою для якої дало йому відкриття в 1893 датчанином В. Томсеном ключа до орхонсько-єнісейських написів. У 1901 році отримав ступінь доктора і тоді ж був призначений екстраординарним професором. В 1902 був призначений секретарем східного факультету, в грудні 1905 став ординарним професором.

Під час навчання в університеті, 1890 року, їздив до Оренбурзької губернії де вивчав киргизький прислівник. Зібравши солідний матеріал з фольклору видав свою першу друковану працю: «Киргизькі прислів'я та загадки». — Т. VII. — 1893)). У 1893 році від університету був відряджений досліджувати рукописи у європейських бібліотеках (особливо в Лондоні та Оксфорді) — результатом стала стаття «Сказання про пророка Саліха» (в ювілейній збірці професора барона В. Р. Розена, 1897) та докторська дисертація «Араб- філолог про турецьку мову» (1900) та її продовження: «Араб-філолог про монгольську мову».

Досліджував історію тюркських мов, пам'ятники давньотюркської писемності («Про Орхонські та Єнісейські надгробні пам'ятки з написами», 1898; "Пам'ятник на честь Кюль-Тегіна ", 1899; «Про Кудатка Біліка Чингіз хана», 1999).

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Коротка граматика козак-киргизької мови. Ч. 1-2. — СПб., 1894—1897; Ч. 1: фонетика та етимологія; Ч. 2: синтаксис;
  • Араб — філолог про турецьку мову. — СПб., 1900;
  • Турецькі елементи в мові " Слова про похід Ігорів " // ІОРЯС . — 1902. — Т. 7. — Кн. 2. — С. 273—302;
  • Друга стаття про турецькі елементи в мові «Слова про похід Ігорів» // ІОРЯС. — 1905. — Т. 10. — Кн. 2. — С. 66-92.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Мелиоранский Платон Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б Чеська національна авторитетна база даних

Література

[ред. | ред. код]