Мерзленко Альберт Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мерзленко Альберт Васильович
Мерзленко Альберт Васильович.tif
Народився 17 квітня 1927(1927-04-17)
місто Антрацит, тепер Луганської області
Помер 15 липня 1997(1997-07-15) (70 років)
місто Київ
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність росіянин
Діяльність державний діяч
Партія КПРС

Альберт Васильович Мерзленко (17 квітня 1927(19270417), місто Антрацит, тепер Луганської області — 15 липня 1997, місто Київ) — український радянський і компартійний діяч, голова Ворошиловградського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань (у 1983—1990 роках). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1984 роках. Член ЦК КПУ в 1984—1990 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1942 року — учень інструментальника (токаря) в центральних електромеханічних майстернях тресту «Боково-Антрацит»; учень Краснолуцького гірничого технікуму.

Член ВКП(б) з 1949 року.

У 1953 році закінчив Ленінградський гірничий інститут.

У 1953—1957 роках — заступник головного інженера шахти № 30; головний інженер шахтоуправління № 26-44; начальник шахти № 30 тресту «Боково-Антрацит».

У 1957—1962 роках — 2-й секретар; 1-й секретар Боково-Антрацитівського районного комітету КПУ Луганської області.

У 1962 — грудні 1964 року — 1-й секретар Антрацитівського міського комітету КПУ Луганської області.

У грудні 1964 — лютому 1966 року — секретар Луганського обласного комітету КПУ, голова Луганського обласного Комітету партійно-державного контролю. Одночасно, у грудні 1964 — грудні 1965 року — заступник голови виконавчого комітету Луганської обласної ради депутатів трудящих.

У 1966—1969 роках — начальник управління Луганського округу Держгіртехнагляду УРСР.

Закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У 1969—1981 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Луганської (Ворошиловградської) обласної ради депутатів трудящих.

У квітні 1981 — квітні 1986 року — голова виконавчого комітету Ворошиловградської обласної ради народних депутатів.

10 березня 1986 — 1990 року — голова Комітету народного контролю Української РСР.

Потім — на пенсії.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. Одинадцяте скликання — Київ, 1985.
  • [1]