Решетняк Пилип Несторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Решетняк Пилип Несторович
Народився 1902(1902)
тепер село Артемівка Амвросіївського району Донецької області
Помер невідомо
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Вітчизняної війни I ступеня

Пилип Нестерович Решетняк (1902(1902), тепер село Артемівка Амвросіївського району Донецької області — ?) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 2—4-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 2-го і 5-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1952—1960 рр.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині. Отримав початкову освіту. З 1918 до 1920 року був наймитом в селі Артемівка біля Бахмута. У 1920—1923 роках — забійник шахти № 9 Сніжнянського району Донбасу.

У 1923—1926 роках — солдат 285-го стрілецького полку Червоної армії. У 1926—1928 роках — голова кооперації села Артемівка Амвросіївського району Донбасу. У 1928—1931 роках — голова Артемівської сільської ради Амвросіївського району Донбасу. Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1931—1932 роках — завідувач відділу комунального господарства Амвросіївського райвиконкому. У 1932—1933 роках — голова Іловайської селищної ради Донецької області. У 1933—1936 роках — заступник завідувача відділу Макіївської міської ради Донецької області. У 1936—1937 роках — заступник голови виконавчого комітету Макіївської міської ради Донецької області. У 1937—1938 роках — голова виконавчого комітету Макіївської міської ради Донецької області.

У 1938—1939 роках — секретар виконавчого комітету Сталінської обласної Ради депутатів. У 1939 — квітні 1941 року — заступник голови виконавчого комітету Сталінської обласної Ради депутатів трудящих. У грудні 1940 — квітні 1941 року — в.о. голови виконавчого комітету Сталінської обласної Ради депутатів трудящих.

У квітні 1941 — березні 1944 року — голова виконавчого комітету Сталінської обласної Ради депутатів трудящих. Під час німецько-радянської війни був уповноваженим військової ради Сталінградського і Південного фронтів.

У березні 1944 — лютому 1949 року — голова виконавчого комітету Волинської обласної Ради депутатів трудящих.

У грудні 1948 — грудні 1949 року — слухач курсів перепідготовки перших секретарів обкомів при ЦК ВКП(б) у Москві.

У січні 1950 — 6 січня 1960 року — голова виконавчого комітету Ворошиловградської (Луганської) обласної Ради депутатів трудящих.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Керманичі Донецького краю. Біобібліографічний покажчик до 75-річчя від часу утворення Донецькоï області. — Донецьк, 2007.

Посилання[ред. | ред. код]