Меринґія трижилкова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меринґія трижилкова
Moehringia trinervia 2005.04.30 16.27.42.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
суперастериди
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Триба: Arenarieae
Рід: Меринґія (Moehringia)
Вид: Меринґія трижилкова
Біноміальна назва
Moehringia trinervia
(L.) Clairv., 1811
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Moehringia trinervia
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Moehringia trinervia
EOL logo.svg EOL: 482255
IPNI: 155772-1
ITIS logo.svg ITIS: 507730
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 169227

Меринґія трижилкова[1], мерингія трижилкова[2] (Moehringia trinervia) — вид рослин з родини гвоздикових (Caryophyllaceae), поширений у Євразії й Північній Африці.

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна або дворічна (зрідка недовговічна багаторічна) трав'яниста рослина 10–20 см заввишки. Рослина коротко запушена. Стебла від ослаблих до висхідних. Листки нижні черешкові, верхні безчерешкові, яйцевидно-довгасті, з 3–5 жилками, 10–30 мм завдовжки, з опушеною нижньою стороною і краями. Квітки поодинокі й пахвові або в кінцевих або пахвових суцвіттях. Квітка: пелюстки звичайно 5, чашолистки 5, тичинки 10. Чашолистки гострі, 3–5 мм довжиною, з 3 жилками, що виступають. Пелюстки трохи коротші від чашолистків; коробочки теж коротші від чашолистків. Насіння чорне, кулясте, блискуче. 2n = 24[2][3][4].

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений у Європи, на заході Північної Африки, у помірній Азії[5][6][4].

В Україні вид зростає в світлих лісах, серед чагарників, на трав'янистих схилах — у Карпатах, Поліссі, Лісостепу і Криму, зазвичай; в Степу, рідко[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Moehringia trinervia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 71. (рос.)(укр.)
  3. NatureGate. Процитовано 11.06.2019.  (англ.)
  4. а б Flora of China. Процитовано 11.06.2019.  (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 11.06.2019.  (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Процитовано 11.06.2019.  (англ.)