Метагалуазит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Метагалуазит

Метагалуазит (рос. метагаллуазит; англ. metahalloysite; нім. Metahalloysit m) — мінерал, силікат алюмінію шаруватої будови.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Від мета… й назви мінералу галуазиту (M.Mehmel, 1935).

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Al4(OH)8 [Si4O10].

Від галуазиту відрізняється відсутністю міжшарової води, яку втрачає при нагріванні вже до 50 °С.

Містить (%): Al2O3 — 39,48; SiO2 — 46,60; H2O — 13,92.

За хімічним складом тотожний каолініту.

Сингонія моноклінна, діедричний безосьовий вид.

Кристалічна структура відрізняється від галуазиту, можлива аналогія з структурою каолініту.

Пластинчасті виділення.

Густина 2,2-2,58.

Твердість 1-2.

За зовнішніми ознаками схожий на галуазит.

Зустрічається разом з галуазитом, часто в порожнинах у вигляді крихких кірочок, а також у латеритній корі вивітрювання з гідраргілітом.

Недостатньо вивчений.

Різновиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • метагалуазит залізний (метагалуазит із Закарпаття, який містить 3,44 % Fe2O3).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]