Металізація
Металіза́ція — метод модифікації властивостей поверхні виробів шляхом нанесення на його поверхню одного або декількох шарів металу. Товщина такого покриття становить звичайно від сотих часток мікрометра до 40…50 мкм, рідше — до сотень мікрометрів і навіть кількох міліметрів[1].
Металізації піддаються як неметалічні поверхні (скло, бетон, пластмаса) так і металеві. В останньому випадку металізацією наноситься інший матеріал, наприклад, твердіший або корозійно-стійкий (хромування, цинкування, алітування). Часто «металізацією» називають напилення металу газотермічними методами.
Історія[ред. | ред. код]
У 1835, Юстус Лібіх відкрив метод покриття скла металевим сріблом, що дозволяє назвати скляне дзеркало одним з перших металізованих предметів. Металізація інших неметалевих об'єктів стала активно розвиватися після відкриття АБС-пластика.
Технології[ред. | ред. код]
Серед методів металізації можна відзначити газотермічне напилення, холодне газодинамічне напилення, дифузійну металізацію (гаряче алітування, хромування, цинкування), плакування, гальваніку, PVD-процес.
Технологія покриття АБС-пластика[ред. | ред. код]
Пластикова деталь спочатку хімічно травиться, наприклад, зануренням в розчин сірчаної та хромової кислот. Травлена поверхня активується зануренням спочатку в розчин хлориду олова, потім в розчин хлориду паладію. Потім поверхня покривається електролітично міддю або нікелем.
Матеріали[ред. | ред. код]
За матеріалом, що наноситься, виділяють алітування, цинкування, хромування, титанування, борування[2] та ін.
Використання[ред. | ред. код]
Металізацією створюють захисні покриття, покриття герметизуючі, електропровідні, декоративні, оптичні та ін. До металізації вдаються в електро- і радіотехніці, оптиці, ракетній техніці, автомобіле-, судно- і літакобудуванні тощо[1].
Див. також[ред. | ред. код]
- Зміцнення матеріалів
- Хіміко-термічна обробка
- Дифузійна металізація
- Металізація газів
- Хімічна металізація
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б «Металізація» [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ ДСТУ 2494-94 Метали. Оброблення зміцнювальне. Терміни та визначення.
Література[ред. | ред. код]
- Мовчан В. П., Бережний М. М. Основи металургії. — Дніпропетровськ : Пороги, 2001. — 336 с.
- Екстремальний стан речовини. Металізація газів: монографія / В. Т. Швець ; Одес. нац. акад. харч. технологій. — Херсон : Грінь Д. С. [вид.], 2016. — 271 с. : мал. — Бібліогр.: с. 271. — 300 пр. — ISBN 978-966-930-139-0.
|
Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |