Мечеть султана Омара Алі Сайфуддіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мечеть султана Омара Алі Сайфуддіна
Sultan Omar Ali Saifuddin Mosque with the ceremonial ship.jpg
Вид на мечеть через канал
4°53′21″ пн. ш. 114°56′21″ сх. д. / 4.8894000° пн. ш. 114.9392000° сх. д. / 4.8894000; 114.9392000
Тип споруди мечеть
Розташування Бруней БрунейБандар-Сері-Бегаван
Початок будівництва 1954
Кінець будівництва 1958 рік
Стиль ісламська архітектура
Належність іслам (сунізм)
Мечеть султана Омара Алі Сайфуддіна. Карта розташування: Бруней
Мечеть султана Омара Алі Сайфуддіна
Мечеть султана Омара Алі Сайфуддіна (Бруней)
CMNS: Мечеть султана Омара Алі Сайфуддіна у Вікісховищі

Мечеть султана Омара Алі Сайфуддіна (малай. Masjid Omar Ali Saifuddien, Jawi: مسجد عمر علي سيف الدين) — королівська мечеть у Бандар-Сері-Бегаван, столиці Бруней-Даруссаламу. Мечеть вважається однією з найкрасивіших мечетей в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні і головною пам'яткою Брунею.

Вона названа на честь 28-го султана Брунею, Омара Алі Сайфуддіна III, який ініціював її будівництво. Мечеть мала служити символом ісламської віри в Брунеї. Після закінчення будівництва в 1958 році її зовнішній вигляд і стиль став прикладом сучасної ісламської архітектури.[1]

Мечеть поєднує архітектуру Моголів[en] та малайський стиль. Авторство проекту приписується Рудольфу Ноллі[en], скульптору із Сінгапура та підряднику декоративних виробів з каменю[2], але є припущення, що вперше дизайн був запропонований Його Величністю в 1952 році, а архітектурна фірма Booty and Edwards, що базується в Куала-Лумпурі, реалізували його проект.[3][1][4][1][4]

Побудована мечеть в штучній лагуні на березі річки Бруней у Кампонг-Аєрі ("село на воді"). Мечеть має мармурові мінарети та золоті куполи, внутрішній дворик і велику кількість дерев та садів. Через лагуну простягається міст, який об'єднує півострівець мечеті з Кампонг-Аєр. Ще один мармуровий міст веде до копії баржі Маїлігаї XVI століття султана Болкіах. Баржа була добудована в 1967 році на честь 1400-ї річниці Нузул Аль-Корану (запис всіх священних ісламських текстів в Коран) і використовувалася для проведення змагань з читання Корану.

Головний купол мечеті вкритий чистим золотом. У висоту мечеть становить 52 м (171 фут), завдяки чому по ній можна орієнтуватися в Бандар-Сері-Бегаван. Головний мінарет — найунікальніша частина мечеті, адже одночасно поєднує в собі ренесансний та італійський архітектурні стилі. У мінареті є ліфт, що дає можливість відвідувачу дістатися на вершину і насолодитися панорамним видом на місто.

Інтер’єр мечеті виконаний у білосніжному мрамурі та каштановому граніті з такими елементами, як вітражі, арки, напівкуполи та мармурові колони. Майже весь матеріал, використаний при будівництві, був імпортований з-за кордону: мармур з Італії, граніт з Шанхаю, кришталеві люстри з Англії та килими з Саудівської Аравії.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. а б в 6,000 roar their thanks as Sultan of Brunei opens mosque. eresources.nlb.gov.sg. Процитовано 2020-05-06. 
  2. Rozan Yunos (5 May 2007). The Mosque in the Capital. The Brunei Times. Архів оригіналу за 2016-03-05. Процитовано 2014-08-28. 
  3. 'Taj Mahal' mosque for Brunei. eresources.nlb.gov.sg. Процитовано 2020-05-06. 
  4. а б BRUNEI MOSQUE. eresources.nlb.gov.sg. Процитовано 2020-05-06.