Мирослав Махачек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мирослав Махачек
чеськ. Miroslav Macháček
Miroslav Macháček.jpg
Народився 8 травня 1922(1922-05-08)[1]
Nymburk[d], Нимбурк, Центральночеський край, Чехія
Помер 17 лютого 1991(1991-02-17)[1] (68 років)
Прага, Чеська і Словацька Федеративна Республіка
Поховання
Громадянство Чехословаччина Чехословаччина
Діяльність режисер, актор
Заклад Національний театр
Діти Kateřina Macháčková[d]
Нагороди
IMDb nm0532714

Миросла́в Маха́чек (чеськ. Miroslav Macháček; 8 травня 1922, Німбурк[cz], Чехословаччина — 17 лютого 1991, Прага, Чехословаччина) — чеський театральний режисер та актор. Заслужений артист Чехословаччини (1968).

Біографія[ред. | ред. код]

Мирослав Махачек народився 8 травня 1922 року в місті Німбурк[cz] в Чехословаччині. У 1945 році він був прийнятий до Державної консерваторії в Празі, де навчався три роки акторській майстерності. Після її закінчення в 1948 році він виступав у Східночеському театрі в Пардубице, з 1951 року — в Реалістичному театрі Зденека Неєдли в Празі. У тому ж році Махачеку висунули звинувачення у шпигунських контактах і він був звільнений з театру та з Театрального факультету Академії виконавських мистецтв (DAMU) у Празі, де викладав[2]. Як наслідок, він страждав від депресії і навіть намагався здійснити самогубство, але врешті-решт залишив Прагу та переїхав у Чеські Будейовиці де працював у 1952—1954 роках режисером, пізніше, до 1956 року, як головний режисер драми. У 1956 році Махачек повернувся до Праги, де працював спершу як директор Муніципальних театрів Праги (1956—1959), а від сезону 1959/1960 — директором Празького національного театру[3].

У квітні 1969 року Мирослав Махачек вийшов з лав Комуністичної партії Чехословаччини, після чого постійно був під наглядом спецслужб, які постійно втручалася в його професійну діяльність як режисера театру та актора[4]. Як покарання йому було заборонено працювати на чеському телебаченні та радіо, а також зніматися в кіно. Проте, він зумів успішно поставити двадцять дев'ять вистав за творами різних драматургів та зіграв понад тридцять ролей, переважно у власних постановках.

У 1975 році Мирослав Махачек виступив в Національному театрі з критичною доповіддю (з приводу постановки «Оптимістичної трагедії» Всеволода Вишневського), після чого влада країни змусила його почати лікування в психіатричній клініці в Богніце, де він пробув 117 днів. Цей період свого життя Махачек описав у щоденникових «Записках з божевільного будинку», що були опубліковані вже після його смерті в 1995 році. Після звільнення Махачек повернувся до Національного театру, де продовжив свою режисерську кар'єру. Він пішов у відставку 1 січня 1989 року, проте активно брав участь в «Оксамитовій революції» в Чехословаччині.

Мирослав Махачек помер після важкої хвороби 17 лютого 1991 року в Празі, похований в Німбурку.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1960 ф Усюди живуть люди Vsude zijí lidé Пакак
1961 ф Диявольська пастка Dáblova past князь Пробус
1962 ф Малі Боби в місті Malý Bobes ve meste вчитель
1962 ф Смерть зветься Енгельхен Smrt si rika Engelchen Маху
1963 ф Ікарія XB 1 Ikarie XB 1 Марсель Бернар
1963 ф Обвинувачений Obzalovany районний прокурор
1964 ф Стрибок у темряві Skok do tmy Еда Гертль
1964 ф ...а п'ятий вершник — Страх ...a páty jezdec je Strach доктор Браун
1964 ф Плацкарта без повернення Místenka bez návratu
1965 ф П'ять мільйонів свідків 5 milionů svědků Петр Тарантик
1965 ф Блукання Bloudení Павел Грабак
1966 ф Транзит Карлсбад Transit Carlsbad Доктор Люк
1967 ф Долина бджіл Údolí vcel Браун Брат
1967 ф Людина і його будинок Clovek a jeho dum
1969 ф Езоп Ezop
1969 ф 322 лікар
1969 кф Гіганти Obri
1970 ф Справа для ката-початківця Prípad pro zacínajícího kata Муноді
1971 ф Бажання Шерлока Холмса Touha Sherlocka Holmese лорд Біддлтон
1973 ф Підозра Podezrení Кар'єр
1977 ф Концерт для тих, хто вижив Koncert pre pozostalých доктор Махала
1978 ф Пастка для качки Past na kachnu Коукал
1978 ф Обличчя за склом Tvár za sklem Тума, батько
1978 ф Тривожні сумніви Vrazedné pochybnosti
1979 ф Кохання між краплями дощу Lásky mezi kapkami deste Раб
1982 ф Зелена хвиля Zelená vlna художник
1982 ф Балада про Мамлука Sarâb Весір
1983 ф Мандри Яна Амоса Putování Jana Amose Єронім Броневський
1983 ф Загибель Аполонії Vrak Бергер
1984 ф Збір винограду Vinobraní Губерт
1984 ф Шлях навколо моєї голови Cesta kolem mé hlavy пацієнт лікаря Сіфалда
1984 ф Прага — неспокійне серце Європи Praha — neklidné srdce Evropy
1984 ф Тінь папороті Stín kapradiny охоронець / волоцюга / жебрак
1985 ф Цукровий будиночок Cukrová bouda Фред Бартль
1985 ф Кінець самотності ферми Бергоф Zánik samoty Berhof
1985 ф Скальпель, будь ласка Skalpel, prosím хірург
1985 ф Біла хмара Каролін Weiße Wolke Carolin Опа Леухт
1986 ф Велике кінопограбування Velká filmová loupez
1986 ф Турбаза «Вовча» Vlci bouda «Тато»
1989 ф Близнюки в зоопарку Dva lidi v zoo Монті
1989 ф Вірні голуби повертаються Dobrí holubi se vracejí художник Амент
1990 ф Сиджу на гілці, і мені добре Sedím na konári a je mi dobre Крісрофіц
1990 ф Лише про справи сімейні Jen o rodinných zálezitostech Князь

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Filmportal.de
  2. Czech and Slovak Movie Database, [1](чеськ.)
  3. Kolektiv autorů: Národní divadlo a jeho předchůdci, Academia, Praha, 1988, str. 287
  4. Miroslav Macháček: Zápisky z blázince, ISBN 978-80-87128-04-6 (чеськ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Miroslav Macháček: Zápisky z blázince, ISBN 978-80-87128-04-6 (чеськ.)
  • Svatopluk Beneš: Být hercem, Melantrich, Praha, 1992, str. 95, 97, 101, 110–7, 120, 125, 127 (чеськ.)
  • Bohumil Bezouška, V. Pivcová, J. Švehla: Thespidova kára Jana Pivce, Odeon, Praha, 1985, str. 162, 173, 180, 184, 276 (чеськ.)

Посилання[ред. | ред. код]