Національний театр (Прага)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний театр
чеськ. Národní divadlo

50°04′51″ пн. ш. 14°24′48″ сх. д. / 50.08094000002777335° пн. ш. 14.41358300002777781° сх. д. / 50.08094000002777335; 14.41358300002777781Координати: 50°04′51″ пн. ш. 14°24′48″ сх. д. / 50.08094000002777335° пн. ш. 14.41358300002777781° сх. д. / 50.08094000002777335; 14.41358300002777781
Країна Чехія
Місце Прага[1]
Підпорядкування Міністерство культури Чехії
Архітектор Йозеф Зітек, Йозеф Шульц, Зденєк Вавра
 Архітектурний стиль неоренесанс
Власник Міністерство культури Чеської Республікиd
Тип Опера, театр
Статус спадщини Пам'ятка архітектури (1958)
Відкрито 1881
Оф. відкриття 11 червня 1881
Знову відкрито 1883
narodni-divadlo.cz
Ідентифікатори і посилання

Мапа

CMNS: Національний театр у Вікісховищі

Національний театр (чеськ. Národní divadlo) — головний театр Праги та Чехії, має у своєму складі чотири театральні сцени: власна сцена Національного театру, Державна опера, Становий театр та Нова сцена. Сучасна будівля театру з 1958 року має статус національної пам'ятки архітектури[2].

Історія[ред. | ред. код]

Вигляд Тимчасового театру у 1881 році, креслення Богуміра Роубаліка.

Попередником сучасного Національного театру був Тимчасовий театр (чеськ. Prozatímní divadlo, давньочеською Divadlo prozatímné), ділянка під будівництво якого, була придбана у 1852 році Рухом для побудови Національного театру. Проте, внаслідок повільного залучення коштів, будівля Тимчасового театру була побудована лише у 1862 році за ініціативою Франтішка Ріґера як передвісник майбутнього архітектурного комплексу Національного театру. Офіційне відкриття Тимчасового театру відбулося 18 листопада 1862 року прем'єрою драми Вітєзслава Галека «Король Вукашин».

З 1866 року капельмейстром опери Тимчасового театру працював Бедржіх Сметана, саме тут відбулися прем'єри його опер Продана наречена, Поцілунок та Далібор. Планувалось, що Тимчасовий театр перестане функціонувати з відкриттям Національного театру у 1881 році. Проте, у 1882 році сталася масштабна пожежа, якою новобудову Національного театру було суттєво пошкоджено — вогнем було зруйновано покритий міддю дах, сцену та глядацьку зону — внаслідок чого діяльність Тимчасового театру продовжувалась до повторного відкриття у 1883 році Національного театру після реконструкції і пізніше, разом з сусіднім житловим будинком, була інкорпорована Йозефом Шульцем до архітектурного комплексу Національного театру — тепер в ній розміщується сцена Національного театру.

Історія будівництва[ред. | ред. код]

Перші камені будівлі Національного театру (2013)

Поряд з Тимчасовим театром у 1868 році розпочалося будівництво будівлі Національного театру[3] , яку планувалось звести у стилі неоренесанс за проектом чеського архітектора Йозефа Зітека. Урочисте закладення 16 квітня 1868 року перших двох каменів (з гір Ржіп та Радгошть) було відзначено прем'єрою опери Бедржіха Сметани Далібор в Тимчасовому театрі. Згодом були додані і камені з інших місцин. Головну будівлю Національного театру також подекуди називають Будівлею Зітека (чеськ. Zítkova budova).

Будівництво велося на народні пожертви і тривало понад 12 років — оздоблювальні роботи здійснювались навіть після урочистого відкриття театру. Саме вони в серпні 1882 року спричинили пожежу, що була сприйнята як загальнонаціональна катастрофа[3]. Проте у досить стислі строки театр був реконструйований колишнім асистентом Йозефа Зітека — архітектором Йозефом Шульцем. Крім муніципалітету міста Прага кошти на реконструкцію були внесені містами Пльзень, Сміхов і Карлін, Імператором Францем Йосифом І та членами його родини, а також родами Лобковіц, Шварценберг, Коуніц, Хотек, Коловрат-Краковських, представниками чеської буржуазії та інтелектуальної й творчої еліти — Франтішек Палацький, Франтішек Ріґер та інші[4]. На відзначення внеску всіх тих, хто власним коштом підтримував будівництво, над завісою театру розміщено напис «Нація — собі» (чеськ. Národ sobě).

У 19771983 роках архітектурний комплекс театру було реконструйовано, керівником проекту був архітектор Зденєк Вавра[3]. 1983 року до столітнього ювілею театру, було прибудовано комплекс приміщень Нової сцени, у якому крім класичного театрального репертуару з 1984 року відбуваються вистави мультимедійного театру Laterna magika.

Оздоблення театру[ред. | ред. код]

Інтер'єр глядацької зали Національного театру, 2007

З 1873 року комісією під проводом Карела Сладковського було проведено конкурси з відбору майстрів для оздоблення майбутньої будівлі Національного театру. Передбачалось, що це буде класична будівля у стилі неоренесанс з мотивами слов'янської міфології та в дусі Краледворського та Зеленогорського рукописів, які тоді ще вважались автентичними пам'ятками історії. Реалізовані в стилі манесівського живопису (основоположник — Йозеф Манес) та в дусі популярного тоді романтичного живопису ці концепції стали ідейною основою течії, що пізніше отримала назву творчість покоління Національного театру. В оздобленні Національного театру брали участь:

Репліка античної упряжі з богинею Перемоги, створена учнями Богуслава Шнірха, 2009.
  • Франтішек Женішек та Міколаш Алеш: оздоблення стін та стелі фоє (роботи Міф, Людське життя, Історія та Богатирський спів на стінах фоє та триптих Золотий вік, занепад і воскресіння мистецтва на його стелі), а також стелі глядацької зали (олійне зображення восьми муз мистецтва було виготовлено окремо з наступним розміщенням на стелі);
  • Йосеф Мислбек: алегорії Драми та Опери, розташовані над бічним входом з набережної, Музики — у фоє;
  • Богуслав Шнірх: скульптури Аполлон і дев'ять муз, а також медальйони Місяця, Дня та Ночі в королівській ложі; Богуслав Шнірх також працював над створенням бронзових скульптурних композицій античних упряжів з богинями Перемоги, розташованих на кутових пілонах будівлі, проте роботи його авторства були зруйновані пожежею, а ті, що зараз прикрашають Національний театр, були зроблені його учнями та встановлені на відповідні місця вже після смерті Шнірха в 1911 році;
  • Антонін Вагнер: статуї Забій та Лумір на головному фасаді, алегоричні скульптури Музики, Танцю, Історії та Поезії на західному фасаді;
  • Юліус Маржак: романтичні пейзажі з пам'ятними історичними місцями Чехії — горами Ржіп, Бланік, замком Вишеград тощо.

Діяльність театру[ред. | ред. код]

Театральна діяльність Національного театру розпочалася 11 червня 1881 року, прем'єрою опери Лібуше (чеськ. Libuše) Бедржіха Сметани, яка була написана спеціально для цієї визначної події. Відкриття і перша вистава театру була приурочена до візиту кронпринца Рудольфа. Цією ж виставою розпочиналась діяльність Національного театру після реконструкцій 1882—1883 років та 1977—1983 років[3].

У складі Національного театру функціонують чотири творчі колективи: драматичний, оперний, балетний та колектив Laterna Magika.

У творчих колективах Національного театру брали участь уродженці земель сучасної території України, зокрема:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Administrativní registr ekonomických subjektů
  2. Národní divadlo. www.pamatkovykatalog.cz (чеська). Процитовано 29.04.2021. 
  3. а б в г Národní divadlo - historie. www.narodni-divadlo.cz (чеська). Процитовано 29.04.2021. 
  4. Založení Národního divadla. www.spolekproobnovuceskehokralovstvi.cz (чеська). 16.04.2018. Процитовано 29.04.2021. 
  5. Eduard Haken. www.ceskyhudebnislovnik.cz (чеська). Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 31.05.2021. 

Посилання[ред. | ред. код]