Мишій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мишій
Setaria palmifolia
Setaria palmifolia
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Підродина: Просові (Panicoideae)
Триба: Paniceae
Рід: Мишій (Setaria)
Beauv.
Синоніми
Acrochaete Peter

Chaetochloa Scribn.
Cymbosetaria Schweick.
Miliastrum Fabr., nom. inval.
Tansaniochloa Rauschert[1]

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Setaria
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Setaria
EOL logo.svg EOL: 108098
IPNI: 19009-1
ITIS logo.svg ITIS: 41229
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4554

Мишій, щетинник або бриця (Setaria) — рід однорічних рослин родини злакових. Назва роду походить від латинського слова seta, що означає щетинка або волос, через щетинки у суцвітті.[2],[3] Мишій росте на прирічкових ділянках, галявах, полях, біля доріг. Рід містить близько 100 видів. Поширений переважно у тропічних і субтропічних країнах. В Україні є три види: S. verticillata, S. viridis, S. glauca. Застосовується у народній медицині.

Має густе суцвіття, видовжене або циліндричне, типу колосовидна волоть. Колоски одно- або двоквіткові, на коротких ніжках. Вони оточені неплідними гілочками суцвіття, які виглядають як довгі, зазублені, ламкі щетинки. Мають три плівчастих колоскових луски. Нижня луска найбільш укорочена, друга довша, а третя має довжину колоска і часто буває з чоловічою квіткою. Квіткові луски при плодах зморщені або гладенькі, хрящуваті. Тичинок три. Приймочки пірчасті.[3]

Кілька видів культивують як харчові та кормові культури, наприклад могар (S. italica) та S. pumila. Багато видів є інвазійними бур'янами.[4] Мишій зелений (S. viridis) використовується як модельний організм для вивчення біоенергетичних трав та трав з типом фотосинтезу С4.[5],[6]

Вперше рід описав у 1812 році французький ботанік Амбруаз Марі Франсуа Жозеф Палізо де Бовуа.

Вражається іржастими грибами роду Puccinia, такими як Puccinia chaetochloae, Puccinia dolosa, Puccinia graminis, Puccinia substriata, ‘Uromyces’ setariae-italicae і Puccinia esclavensis. Також вражається грибами роду Tilletia та родів Sorosporium, Sphacelotheca, Tolyposporium, Ustilago.[7]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Genus: Setaria P. Beauv.. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 2007-10-05. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2011-03-03. 
  2. Quattrocchi, Umberto (2000). CRC World Dictionary of Plant Names: Common Names, Scientific Names, Eponyms, Synonyms, and Etymology. Vol. 4: R-Q. CRC Press. с. 2470. ISBN 0-8493-2673-7. 
  3. а б Флора УРСР. том 2. Видавництво академії наук УРСР. 1940. с. 102. 
  4. Dekker, Jack. 4. У Inderjit. Weed Biology and Management. Kluwer Academic Publishers. с. 65–67. ISBN 9781402017612. 
  5. http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/mec.12907/abstract
  6. http://www.amjbot.org/content/101/3/539.short
  7. Watson L, Dallwitz MJ. The grass genera of the world: descriptions, illustrations, identification, and information retrieval; including synonyms, morphology, anatomy, physiology, phytochemistry, cytology, classification, pathogens, world and local distribution, and references. The Grass Genera of the World. 

Література[ред.ред. код]