Многа
Мно́га | |
---|---|
50°24′13″ пн. ш. 32°45′46″ сх. д. / 50.40361111113877257° пн. ш. 32.76277777780577338° сх. д. | |
Витік | на захід від с. Остапівки |
• координати | 50°24′13″ пн. ш. 32°45′46″ сх. д. / 50.40361111113877257° пн. ш. 32.76277777780577338° сх. д. |
Гирло | Удай |
• координати | 50°08′59″ пн. ш. 33°05′03″ сх. д. / 50.14972222224977827° пн. ш. 33.08416666669477735° сх. д. |
Середня глибина: | до 2 м. |
Басейн | басейн Дніпра |
Країни: |
![]() |
Регіон |
Чернігівська область Полтавська область |
Довжина | 59 км |
Площа басейну: | 589 км² |
Притоки: | Босаха,Артополот, Безіменна (ліві) |
Ідентифікатори і посилання | |
![]() | |
Ширина річища | 10 м |
Ширина заплави (сильно заболочена) | 500 м |
Мно́га — річка в межах Варвинського району, Чернігівська область; та Пирятинського, Чорнухинського і (частково) Лубенського районів, Полтавська область, Україна. Ліва притока р. Удай (басейн Дніпра).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 59 км, площа басейну 589 км². Заплава двобічна, заболочена, завширшки до 500 м. Річище слабозвивисте, завширшки до 10 м. Похил річки 2,7 м/км. Споруджено кілька ставків.
За класифікацією ерозійної діяльності Многа належить до ІІІ категорії.
Перша згадка про назву річки Многа датується 1552 роком (перелік уходів населення Канівського замку).
Розташування[ред. | ред. код]
Многа бере початок на захід від села Остапівки. Тече на південь, потім — переважно на південний схід (місцями на схід), у пригирловій частині — на південь. Впадає до Удаю біля західної околиці села Крутий Берег.
Притоки[ред. | ред. код]
- Босаха
- Артополот
- Безіменна
- Вергунка
- Вільшанка
- Дігтярка
- Дубок
- Дунай
- Западинка
- Колбаня
- Полонка
- Рудка
- Сухоноска
- Сурмачка
- Човнова (притока Многи)
Легенда про річку Многа[ред. | ред. код]
Було це в X чи ХІ ст. Ще навіть село Яцини було малесеньким поселенням і мало іншу назву. На той час Многа була великою, повноводною річкою, яка протікала в поселенні, по ній ходили торгові судна, навіть із Скандинавських країн. (Многа впадає в Удай, Удай в Сулу, Сула в Дніпро, Дніпро в Чорне море)[джерело?][1].
Якось князь Київської Русі, мабуть, Володимир Великий, вирішив спорядити судно з подарунками до однієї із Скандинавських країн. (Це був шлях по річках, які впадають в Чорне море, а з Чорного моря є вихід до Атлантичного океану і до Балтійського моря.) Взяти участь у спорудженні корабля було наказано всім князівства[джерело?].
Чимало золота та срібла було вже на борту судна, коли воно дійшло до наших країв. Та не судилося йому вирушити до Скандинавії. Здійнялась величезна буря, блискавка вдарила в парус, і він впав у річку. Корабель наткнувсь на затоплену щоглу і пробив дно. Так і затонуло судно у водах нашої річки. Говорять, що золота та срібла було на ньому дуже багато. Старослов'янською мовою «много»[джерело?].
Так і стали називати річку Многою. Дуже багато золота та срібла несе в собі річка Многа. Багато людей намагалися знайти те золото. Але все марно, ніхто не знає, де затонуло судно. Одного разу Ялисей знайшов п'ять карбованців і поніс панові. Пан сказав: — Хто знайде карбованець чи золото, може забрати собі половину знайденого[джерело?].
Ялисей узяв свою частину і хотів іти, але пан запитав: — А де ти знайшов ці гроші? — Там, біля старого дуба. — Добре, іди. Охорона! Ідіть до старого дуба і шукайте золото! Охорона пішла. Золото шукали два дні і дві ночі. Але там нічого не було. Вони викопали яму, де зараз трясовина. У середині X ст. літо було дуже спекотне. У річці багато купалося людей. І всі прийшли не для того, щоб відпочити, а щоб знайти хоч один доказ, що судно затонуло саме у цьому місці. Але ніхто нічого не знайшов[джерело?].
Неселені пункти на Мнозі[ред. | ред. код]
На берегах Многи розташовані смт Чорнухи і села: Білоцерківці, Вороньки, Городище, Кізлівка, Луговики, Яцини.
Світлини річки[ред. | ред. код]
- Rozlyv Mnohy.jpg
Джерела[ред. | ред. код]
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
![]() |
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (липень 2017) |
- ↑ б.а., б.а (1989-1993). Географічна енциклопедія України (укр.). Київ: б.в. с. 480. ISBN 5-88500-015-8.