Пирятинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пирятинський район
Coat of Arms of Pyriatynskiy Raion in Poltava Oblast.png Prapor-pyryatin-rayon.PNG
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Полтавська область
Код КОАТУУ: 5323800000
Утворений: 1923
Населення: 31 713 (на 1.02.2016)
Площа: 863.5 км²
Густота: 38 осіб/км²
Тел. код: +380-5358
Поштові індекси: 37000—37053
Населені пункти та ради
Районний центр: Пирятин
Міські ради: 1
Сільські ради: 14
Міста: 1
Села: 42
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 37000, Полтавська обл., Пирятинський р-н, м. Пирятин, вул. Соборна, 42, 3-16-34
Веб-сторінка: Пирятинська РДА
Голова РДА: Олег Євгенійович Куча
Голова ради: Сергій Георгійович Пазюк

Commons-logo.svg Пирятинський район у Вікісховищі

Пиря́тинський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у Полтавської області України з центром у Пирятині, місті обласного підпорядкування. Найвіддаленіший район від обласного центру. Населення на 2001 рік становить 36,6 тисяч жителів. У районі 42 населені пункти, підпорядковані Пирятинській міській і 13 — сільським радам.

Географія[ред.ред. код]

Фізико-географічні умови[ред.ред. код]

Річка Удай у Пирятині

Розташований район у північно-західній частині Полтавської області в лісостеповій зоні Придніпровської низовини. Район розташований на 500 15' пн.ш та на 320 31' сх.д. Територія Пирятинського району становить 863,5 км², що становить 3 % території Полтавської області. За розмірами він посідає 18-те місце серед районів Полтавщини. Межує з Чорнухинським, Лубенським, Гребінківським районами Полтавської та з Драбівським Черкаської, Яготинським Київської, Прилуцьким і Варвинським Чернігівської областей.

Пирятинський район розташований на корінному схилі в долині річки Дніпро. Його поверхня має незначний похил на південний схід, про що говорить напрям течії річок. Рельєф слабо розчленований тимчасовими водами на лівобережжі і майже не розчленований на правобережній частині. Середня висота поверхні району становить близько 120—130 метрів. Найнижча точка Пирятинщини знаходиться поблизу с. Повстин на березі річки Удай, а найвища — неподалік с. Яцини і кордону з Чернігівською областю. Територія Пирятинського району поділяється на дві частини: правобережжя та лівобережжя. На правобережжі поверхня рівнинна має незначні висоти, слабо розчленована. Тут немає великих ярів та балок, характерних для лівобережжя, яке більш розчленоване ярами, балками та річковими долинами. За своїм утворенням рельєф відноситься до ерозійного типу, тобто утворений талими водами льодовика, річками, тимчасовими водотоками. Основними і найбільш поширеними формами на поверхні виділяють вододільні плато, річкові долини, балки, яри, степові блюдця. Окремо можна виділити і штучні форми рельєфу: насипи для автомобільних доріг та залізничних колій, штучно створенні меліоративні канали, кар'єри, насипи, котловани водосховища та ставків, греблі, дамби, кургани.

Транспорт[ред.ред. код]

Районом проходить автошлях E40М03.

Кліматичні умови[ред.ред. код]

Клімат помірно континентальний. На його формування впливають різні чинники, найголовніші з яких: сонячна радіація, атмосферна циркуляція і характер земної поверхні. Взаємодія цих факторів спричиняє формування загальних умов клімату даної території.

Сонячна радіація є головним кліматотвірним чинником, рушійною силою всіх атмосферних процесів. Її величина залежить від висоти Сонця над горизонтом. При безхмарному небі протягом року на широті 50о і 15' (м. Пирятин) сонячна радіація становить близько 143 ккал/см², сумарна (пряма і розсіяна) сонячна радіація фактично становить 100 (у світі — 60 ккал см²) і сонячного сяйва 4380 годин на рік. Однак, внаслідок впливу хмарності, сумарна (пряма і розсіяна) сонячна радіація фактично становить 100 ккал/см² (по Україні 92-127ккал/см²), а сонячне сяйво — менше 1600 годин на рік. Альбедо (відбита від земної поверхні сонячна радіація) становить 30,5 %, тобто 30,5 ккал/см². Ефективне випромінювання (різниця між власним випромінюванням Землі — 30 ккал/см² і зустрічним випромінюванням атмосфери — 9 ккал см²) становить 21ккал см² за рік. Вирахувавши від сумарної радіації альбедо і ефективне випромінювання, отримаємо радіаційний баланс. На території району він дорівнює 48,5 ккал см² за рік (по Україні 42-63 ккал см²).

Ґрунти[ред.ред. код]

Основними ґрунтоутворюючими породами регіону є лесовидні суглинки, алювіальні, делювіальні і водно-льодовикові відклади. За механічним складом зустрічаються в основному крупно-пилуваті легкосуглинисті ґрунти. Вони зустрічаються на більшій частині району. Рідко зустрічаються супіщані ґрунти. Ще рідше трапляються піщані ґрунти. У межах Пирятинщини зустрічаються ґрунти переважно трьох типів:

  1. чорноземи і опідзолені лісові ґрунти на лесовидних породах;
  2. дернові-підзолисті суглинисті, супіщані і піщані ґрунти на давньоалювіальних і водно-алювіальних відкладах;
  3. ґрунти лучно-болотного типу (гігроморфні).

Характеристика річкової системи[ред.ред. код]

Територією Пирятинського району протікає 5 річок:

  • Удай: загальна довжина — 327 км; довжина в межах району — 64,2 км; площа прибережних смуг — 620, 5 га, площа водоохоронної зони — 3707,3 га
  • Перевід: загальна довжина — 50 км; довжина в межах району — 22, 9 км; площа прибережних смуг — 112, 7 га
  • Руда: загальна довжина — 40 км; довжина в межах району — 16, 7 км; площа прибережних смуг — 74, 2 га, площа водоохоронної зони — 588 га
  • Оржиця: загальна довжина — 117 км; довжина в межах району — 18, 1 км; площа прибережних смуг — 94, 0 га, площа водоохоронної зони — 870 га
  • Многа: загальна довжина — 59 км; довжина в межах району — 14, 5 км; площа прибережних смуг — 124, 1 га, площа водоохоронної зони — 128, 5 га

Також знаходиться п'ятдесят одне водоймище та два великі водосховища: Березоворудське — 141 га (4,3 млн м³) та Давидівське — 24 га.

Районний центр — місто Пирятин обласного підпорядкування, розташоване на правому березі річки Удаю (басейн Дніпра) за 197 км на північний захід від Полтави, за 144 км — від Києва і 50 — від Лубен[1].

Природні ландшафти[ред.ред. код]

За особливостями рослинно-ґрунтового покриву та рівня зволоженості на території Пирятинщини, виділено 6 типів природних ландшафтів:

1. слаборозчленовані поверхні вододілів та їх схилів з малозволоженими дрібнолистяними лісами на чорноземах малогумусних вилугуваних;

2. слаборозчленовані поверхні вододілів та їх схилів, малозволожених з сільськогосподарською рослинністю на чорноземах малогумусних, вилугуваних (іноді з солонцево-солончаковою рослинністю.);

3. слаборозчленовані поверхні вододілів та їх схилів, з сільськогосподарською рослинністю на чорноземах глибоких малогумусних, вилугуваних;

4. заплави річок з лучною періодично зволоженою рослинністю на лучних та алювіальних ґрунтах;

5. заплави та тераси річок з перезволоженою лучною та осико-вільховою рослинністю та лучно-болотними ґрунтами;

6. заплави та тераси річок з мішаними, дрібнолистяними та сосновими лісами на дернових ґрунтах.

Антропогенні ландшафти[ред.ред. код]

Високий рівень господарської, в тому числі сільськогосподарської, освоєності території, природні ландшафти в Пирятинському районі майже не збереглися. Більша частина — змінені господарською діяльністю людини, тому ландшафти Пирятинщини відносяться до антропогенних. На території Пирятинського району виділено такі типи функціонального зонування ландшафтів за характером господарської діяльності. В їх структурі переважає сільськогосподарський тип, площею 64946,6 га, що становить 75 % від загальної площі Пирятинщини, в тому числі підтип ріллі (55,2 тис. га) та пасовищ (4,5 тис. га). Лісогосподарський тип ландшафтів займає площу 6809 га, в тому числі 3813 га дубових та 177 га хвойних лісів, що становить 8 % від загальної площі Пирятинщини. Значну площу займає водогосподарський тип ландшафтів. Він включає 24 ставка та 2 великі водосховища — Березоворудське та Давидівське. Селітебні ландшафти Пирятинського району це м. Пирятин та 42 сільські населені пункти. Автомобільна мережа експлуатаційних доріг Пирятинського району складається з загальнодержавного, республіканського та місцевого значення, загальною довжиною 0,706 тис. км, в тому числі з твердим покриттям — 0,289 тис. км, та 0,417 тис. км з ґрунтовим покриттям. Довжина залізничної колії в межах Пирятинського району становить 0,028 тис. км.

Природоохоронні території[ред.ред. код]

Територія Пирятинського району багата пам'ятками природи. Загалом тут 21 природоохоронний об'єкт. Це національний природний парк «Пирятинський»; ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Дейманівський»; гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Куквинський»; шість гідрологічних заказників місцевого значення - «Березоворудський», «Великокручанський», «Гурбинський», «Давидівський», «Сасинівський» та «Харківецький». Має район загальнозоологічний заказник місцевого значення «Леляківський», ентомологічний заказник місцевого значення «Гришківка». Кілька об’єктів відносяться до категорії ботанічних - лісопарк «Острів Масальський», ботанічний заказник місцевого значення «Шкуратівський», ботанічні пам'ятки природи місцевого значення: «Парк», «Дуб черешчатий» та «Олександрівський дуб». Два із природоохоронних об'єктів є комплексними - «Старий шлях» і «Бурти» комплексні пам'ятки природи місцевого значення. Є на території району і два заповідних урочища - «Куквин» та «Яри-Поруби» віднесені до категорії об'єктів зі статусом місцевого значення. До цього списку додамо іще пам'ятку садового мистецтва загальнодержавного значення «Березоворудський», створений у давні часи родиною Закревських у своєму маєтку в селі Березова Рудка. Парк, дерева якого бачили іще Тараса Григоровича Шевченка. Як видно із цього переліку, топографічні особливості, географічні характеристики та географічні особливості Пирятинщини наклали свій відбиток на характер природоохоронних об’єктів. Значний відсоток їх - це гідрологічні заказники.

Створені в різний час і за різних умов та з різною метою вони об'єднані одним - намаганням зберегти первісну природу стародавнього Пирятинського краю. До того ж ці осередки дикої природи є багатим джерелом для вивчення рослинного і тваринного світу Полтавщини.

Історія[ред.ред. код]

Район утворений у 1923 році з колишніх Пирятинської і Городищенської волостей Пирятинського повіту в складі Прилуцького, з 1930 року — Лубенського округів.

У 1932 році район віднесено до складу Харківської, а з 1937 року — Полтавської областей.

У ході Німецько-радянської війни район з 1 вересня 1942 до 18 вересня 1943 року належав до Пирятинського ґебіту.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Адміністративно Пирятинський район поділений на 1 міську раду і 14 сільських рад, які об'єднують 43 населені пункти.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Пирятинського району було створено 35 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 64,90 % (проголосували 17 137 із 26 404 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,46 % (9 332 виборців); Юлія Тимошенко — 16,26 % (2 786 виборців), Олег Ляшко — 11,63 % (1 993 виборців), Анатолій Гриценко — 5,65 % (969 виборців), Сергій Тігіпко — 3,40 % (582 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,09 %.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Павлов В. В. Подорожуючи Полтавщиною. Путівник. — Полтава: АСМІ, 2006. — С. 7.
  2. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-30. 

Джерела[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.