Модель води

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Модель води визначається її геометрією, у поєднанні з іншими параметрами такими як атомні заряди і параметри Леннарда-Джонса.

В обчислювальній хімії, модель води використовується для симуляції і термодинамічного розрахунку водних кластерів, рідкої води[en], і водних розчинів із певним розчинником. Моделі визначаються за допомогою квантової механіки, молекулярної механіки, експериментальних результатів, і їх комбінацій. Для імітації специфічної природи молекул було розроблено багато різних типів моделей. Загалом, їх можна класифікувати на такі три типи; (i) числом точок взаємодії, які називаються сайт, (ii) чи є модель гнучкою чи жорсткою, (iii) чи містить модель ефекти поляризації.

Прості моделі води[ред.ред. код]

Жорсткі моделі розглядаються найпростіші моделі води, які засновуються на невалентних взаємодії. В таких моделях, розглядаються взаємодії спричинені голономними зв'язками. Електростатична взаємодія моделюється на основі закону Кулона а сили дисперсії і відштовхування на основі потенціалу Леннарда-Джонса.[1][2]

Зображення знизу показує загальну форму моделей води, що мають від 3- до 6-сайтів. Точні геометричні параметри (відстань OH і кут HOH) змінюється в залежності від моделі.

Water models.svg

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Allen and Tildesley. (1989). Computer Simulation of Liquids. 
  2. Kirby BJ. Micro- and Nanoscale Fluid Mechanics: Transport in Microfluidic Devices.