Мойєро
| Мойєро | |
|---|---|
 | |
| 68°44′15.00000009999″ пн. ш. 103°37′55.99999210001″ сх. д. / 68.73750° пн. ш. 103.63222° сх. д. | |
| Витік | поблизу озера Холю схили висоти 637 м [1][2] |
| • координати | 66°56′0″ пн. ш. 102°29′35″ сх. д. / 66.93333° пн. ш. 102.49306° сх. д. |
| • висота, м | 550 м [1][2] |
| Гирло | Котуй (612 км від гирла Котуя та 839 км від гирла Хатанги) [1] на півн. сх. від озера Есей |
| • координати | 68°44′15″ пн. ш. 103°37′56″ сх. д. / 68.73750° пн. ш. 103.63222° сх. д. |
| • висота, м | 154 м [3] |
| Похил, м/км | 0,48 м/км |
| Басейн | Котуй → Хатанга → Хатангська затока → море Лаптєвих |
| Країни: |  РосіяКрасноярський край |
| Регіон | Красноярський край[4] |
| Довжина | 825 км[5] |
| Площа басейну: | 30 900 км²[5] |
 | |
Мо́йєро (рос. Мо́йеро) — річка у Східному Сибіру, на Крайній Півночі Росії, протікає по території Евенкійського району Красноярського краю. Права притока річки Котуя. Належить до водного басейну моря Лаптєвих.
Річка бере свій початок за 25 км на північний захід від озера Холю, на західних схилах висоти 637 м, в рівнинній заболоченій місцевості, тече в зоні тайги, по Середньосибірському плоскогір'ю. У верхів'ях Мойєро тече на південь, перетинає полярне коло, плавно завертає на схід, а далі на північ і знову перетинає полярне коло. В середній течії тече весь час на північ; на цій ділянці зустрічаються пороги, найбільший із них — поріг Мугдекен. В нижній течії, близько половини шляху тече на північ — північний схід, а далі круто завертає на захід і впадає в річку Котуй із правого берега, за 25 км на північний схід від озера Есей. В середині і пониззі течія річки швидка, в пониззі зустрічаються перекати.
Довжина річки — 825 км, площа басейну — 30900 км².
Береги річки незаселені. Іноді зустрічаються споруди для тимчасового проживання мисливців — зимники. На лівому березі Річки Котуй, навпроти гирла Мойєро — закинуте селище геологів.
Живлення річки змішане, з переважанням снігового. Швидкість течії — 0,7-1,0 м/с в середині та пониззі, 0,4-0,5 м/с — у верхів'ї. В нижній течії ширина русла від 50 до 130 м, при глибинах від 1,2 до 3 м, в середній — від 50 до 160, при глибинах від 1,4 до 1,8 м, у верхів'ї — до 75 м, при глибинах до 2 м.[6]
Замерзає в кінці вересня — початку жовтня, розкривається в кінці травня — початку червня.
Річка Мойєро приймає близько восьми десятків приток, довжиною 10 км і більше. Найбільших із них, довжиною понад 50 км і більше — 11, із них понад 100 км — 5 (від витоку до гирла):[5][7]
| Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну,(км²) | Відстань від гирла Мойєро,(км) | Витрата води,(м³/с) |
|---|---|---|---|---|
| ліві | ||||
| → Гондакан | 57 | 433 | 740 | |
| ← Хойро | 59 | 423 | 635 | |
| → Хамнгангда | 51 | 546 | 576 | |
| → Мугамгу | 118 | 1 050 | 427 | |
| → Делінгдекон | 87 | 973 | 395 | |
| ← Янггада | 108 | 1 330 | 356 | |
| ← Мойерокан | 146 | 5 860 | 330 | |
| → Делінгне | 73 | 1 050 | 222 | |
| → Мойерокан | 131 | 1 350 | 154 | |
| ← Тогой-Юрех | 123 | 1 710 | 109 | |
| → Биллеех | 82 | 366 | 28 | |
- ↑ а б в Річка Мойєро на Kosmosnimki.ru. витік [Архівовано 21 травня 2015 у Wayback Machine.], гирло [Архівовано 21 травня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Аркуш карти Q-48-VII,VIII р. Мойеро. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1979 р. Видання 1986 р. (рос.) Квадрат: 24х88
- ↑ Аркуш карти R-48-XXV,XXVI база Тукулан. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1986 р. (рос.) Квадрат: 28х44
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б в Річка Мойєро / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ Maps for the world / Карти всього світу [Архівовано 15 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Валидатор водных объектов: Мойеро. [Архівовано 21 грудня 2014 у Wayback Machine.] Процитовано: 2013-07-15 (рос.)
- Річка Мойєро // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Мойєро / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- Аркуш карти Q-47-48 р. Котуй. Масштаб: 1 : 1 000 000. Видання 1989 р. (рос.)
- Аркуш карти R-47-48 [Архівовано 21 грудня 2014 у Wayback Machine.] Хатанга. Масштаб: 1 : 1 000 000. Видання 1987 р. (рос.)
- Туризм в НН Река Мойеро Фотографии [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Фото річки Мойєро: [1][недоступне посилання з вересня 2019] [2] [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] [3][недоступне посилання з вересня 2019] [4] [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на Panoramio.com
- Maps for the world / Карти всього світу (рос.)
