Молот

Молот.

Чоловіки з молотами.

Ковалі за роботою (праворуч — коваль з молотком, ліворуч — з молотом).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Молот (значення).

Молот, також кувалда — молоток великого розміру для подрібнення каменю, кування заліза, забивання чого-небудь. Відомий з давніх-давен. Невід'ємна частина інструментарію коваля.

Етимологія

Праслов. *moltъ, утворене від *melti («молоти»). Споріднене з лат. malleus («молот», «довбня») та marcus («ковальський молот»), які походять від дієслова molo («мелю»), співзвучного слов'янському. Буквально: «те, чим мелють».

Слово «кувалда», яке набуло поширення в українській мові протягом 20 століття, є запозиченням з російської. Російське «кувалда» утворено, найімовірніше, від пол. kowadło («ковадло»), шляхом метатези. Буквально: «те, чим кують».

Історія

Відомий з часів Кам'яної доби. Один з найстаріших інструментів, уживаних людиною. Перші молоти були водночас й сокирами, і мотиками. З початком металургії голівки молотів стали виготовлятися з заліза, а самі молоти почали широко використовуватися при оброблянні металу. У 19 столітті розрізнювали такі види молотів: виварний, відтискний, клинний, бійний, наклепний, кричаний. Надалі технологія удосконалилася, з'явилися механічні молоти, згодом пневматичні, парові тощо. На теперішній час оброблення металів проводять здебільшого пресуванням, і молот перестав бути головним металообробним знаряддям. Але його досі широко уживають у різних галузях господарства.

Різновиди

• Балда (від тюрк. balta — «сокира») — у широкому смислі значить «важкий молот», «кувалда» взагалі. У вужчому значенні — одноручний молот.
• Дворучний молот — інструмент каменяра, коваля-молотобійця;
• Вершляг (від нім. Verschlaghammer) — важкий молот вагою до 8 кг;
• Довбня — дерев'яний молот;
• Кувалда — слово, яке іноді уживається для важких дворучних молотів;
• Молот-пробійник (?)

Інше

• Куля-молот (куля-довбня, куля-баба) — прилад для руйнування цегляних стін, який являє собою сталеву кулю вагою 0,5-5 т, підвішену на тросі до стріли екскаватора або крана.
• Клин-молот — прилад для розпушування ґрунту у будівництві, розбивання покриттів, руйнування склепінчастих цегляних, бетонних і залізобетонних перекриттів. Являє собою сталеву довбню конусоподібної, пірамідоподібної або клиноподібної форми, вагою 0,5-4 т, підвішену на тросі до стріли крана або екскаватора.
• Метальний молот — спортивний легкоатлетичний прилад для метання. Складається з металевого ядра з тросом та ручкою, що кріпиться на кінці троса для того, щоб спортсмен міг тримати прилад руками. Довжина молота у чоловіків — 117—121,5 см, вага — 7,265 кг (16 фунтів). У жінок довжина 116—119,5 см, вага — 4 кг.
• Бойовий молот — різновид холодної зброї.
• Люцернський молот — вид бойового молота.
• Молотарка — машина для обмолочування сільськогосподарських культур, уживалася до поширення комбайнів.

Символізм

Молот — символ праці, промислової роботи, влади та сили. Він одночасно знаряддя створення та руйнування. Особливо часто ототожнювався з ковалями. З молотами зображали богів-ковалів Гефеста, Вулкана й Тора. Цей інструмент також — символ політичних амбіцій робітничого класу, зокрема в комуністичній ідеології. Удар символічного молота вказує на остаточність рішення в суді та на аукціоні.

Див. також

• Молоток — невеличкий молот вагою до 1 кг. Уживається для забивання цвяхів, слюсарних, шевських робіт тощо.
• Акула-молот — вид акул.
• Метання молота — вид спорту, легкоатлетична дисципліна.
• «Молот відьом» — одна з найвідоміших книг з демонології.

Джерела

• Толковый словарь Даля. В. И. Даль. 1863—1866.
• Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
• Молот // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Посилання

• Молот // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1031. — 1000 екз.