Ковадло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ковадло.
Fciron-anvil face.jpg
Anvil-isometric-filled-labeled.svg

Кова́дло — масивний опорний ковальський інструмент, підставка, для обробки металів куванням.

За конструкцією розрізняють однорогі, безрогі та дворогі ковадла. Найбільш розповсюдженими є однорогі ковадла. Розміри й маса сучасних ковадел регламентуються стандартами. Різновидом ковадла є шперак — невеличке ковадло.

Будова[ред.ред. код]

Ковадло складається з таких складових частин:

Верх — пласка опорна поверхня ковадла, на яку кладуть метал для обробки, основна робоча поверхня ковадла. На верху ковадла розміщуються кілька отворів. Круглі отвори слугують для пробивання отворів у виковках, а квадратний — для розміщення у ньому підкладного інструменту й пристроїв.

Ріг призначений для гнуття заготовок під різноманітними кутами й кування виковків у вигляді кілець.

Хвостова частина ковадла виготовляється у вигляді виступу з прямими кутами для гнуття заготівок під прямим кутом.

Стояне́ць — це дерев'яний стовпчик, на який встановлюється ковадло. До нього ковадло прикріплюється за допомогою хомутів.

Типи ковадел[ред.ред. код]

За СРСР в Україні діяли загальносоюзні ГОСТи на ковадла й їх виготовляли таких типів:

  • Безрогі: ГОСТ 11396-75, маса 96-200 кг
  • Однорогі: ГОСТ 11397-75, маса 70-210 кг
  • Дворогі: ГОСТ 11398-75, маса 100—270 кг
  • Однорогі консольні: ГОСТ 11399-75, маса до 95 кг
  • Шпераки: ГОСТ 11400-75, маса до 30 кг

ГОСТи вимагають, щоб ковадла були марковані, мали умовні позначення, що відповідають їхнім розмірам, й знак підприємства-виробника.

Різновиди[ред.ред. код]

  • Шперак — це маленьке ковадло, яке може являти собою як окреме невеличке ковадло на власному стоянці, так й ковадло, яке закріплюється у квадратному отворі великого ковадла.
  • Бабка — коваделко, на якому здебільшого клепають коси.[1]

Див. також[ред.ред. код]

  • Коваделко — одна зі слухових кісточок середнього вуха, названа так за схожість з маленьким ковадлом

Посилання[ред.ред. код]

  1. Бабка. // Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 76.


Інструменти Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.