Ковадло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ковадло на стоянці
Ковадло
Anvil-isometric-filled-labeled.svg

Кова́дло (від пол. kowadło < kować — «кувати»)[1] — масивний опорний ковальський інструмент, підставка, для обробки металів куванням.

За конструкцією розрізняють однорогі, безрогі та дворогі ковадла. Найбільш розповсюдженими є однорогі ковадла. Розміри й маса сучасних ковадел регламентуються стандартами. Різновидом ковадла є шперак — невеличке ковадло.

Будова[ред.ред. код]

Ковадло складається з таких складових частин:

  • Верх — пласка опорна поверхня ковадла, на яку кладуть метал для обробки, основна робоча поверхня ковадла. На верху ковадла розміщуються кілька отворів. Круглі отвори слугують для пробивання отворів у виковках, а квадратний — для розміщення у ньому підкладного інструменту й пристроїв.
  • Ріг — виступна загострена частина ковадла, призначена для гнуття заготовок під різноманітними кутами й кування виковків у вигляді кілець.
  • Хвостова частина ковадла виготовляється у вигляді виступу з прямими кутами для гнуття заготівок під прямим кутом.
  • Стояне́ць — це дерев'яний стовпчик, на який встановлюється ковадло. До нього ковадло прикріплюється за допомогою хомутів.

Типи ковадел[ред.ред. код]

За СРСР в Україні діяли загальносоюзні ГОСТи на ковадла й їх виготовляли таких типів:

  • Безрогі: ГОСТ 11396-75, маса 96-200 кг
  • Однорогі: ГОСТ 11397-75, маса 70-210 кг
  • Дворогі: ГОСТ 11398-75, маса 100—270 кг
  • Однорогі консольні: ГОСТ 11399-75, маса до 95 кг
  • Шпераки: ГОСТ 11400-75, маса до 30 кг

ГОСТи вимагають, щоб ковадла були марковані, мали умовні позначення, що відповідають їхнім розмірам, й знак підприємства-виробника.

Різновиди[ред.ред. код]

  • Шперак (заст. наковань[2]) — маленьке ковадло, яке може являти собою як окреме невеличке ковадло на власному стоянці, так й ковадло, яке закріплюється у квадратному отворі великого ковадла.
  • Бабка — коваделко, на якому здебільшого клепають коси[3]

Див. також[ред.ред. код]

  • Коваделко — одна зі слухових кісточок середнього вуха, названа так за схожість з маленьким ковадлом

Посилання[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
  2. Наковань // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909
  3. Бабка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.


Інструменти Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.