Молотарка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Молотарки. 1. Кінна молотарка. 2. Парова молотарка з пристосуванням для піднімання соломи. 3. Поздовжній розріз парової молотарки: a  — снопи, b  — пісок, c  — полова, d  — сміття, e  — солома. 4. Поперечний розріз парової молотарки. 5. Ручна молотарка. 6. Барабан штифтової (американської) молотарки. 7. Барабан більной (бичова, англійська) молотарка.

Молотарка — машина для обмолочування сільськогосподарських культур з метою відокремити зерно від качанів і колосків.

Необхідність машин для обмолоту хліба стала відчутною в багатьох країнах ще в XVIII столітті. Уже тоді намагалися молотити сільгоспкультури різними машинами. Після кількох невдалих спроб застосування механічної сили для приведення в рух звичайних ціпів, котків, товчил і різних пристроїв млинів шотландцеві Мейклю прийшла думка застосувати для молотьби швидкий обертовий барабан. На ділі ця думка була здійснена в 1786 році сином Мейклю.

Побудована ним у цьому році машина, згідно з «Енциклопедичним словником Брокгауза і Єфрона», була першою вдалою конструкцією молотарки. За місцем побудови першої молотарки за ними, на досить тривалий час, затвердилася назва шотландських або англійських. Ця система трималася в Старому Світі дуже довго, так що ще на Лондонській всесвітній виставці в 1851 року всі експоновані молотарки належали системі Мейклю.

З плином часу ці молотарки піддавалися значним змінам і удосконаленням. Основними видами молотарок є: околотна, льняна, овочева і кукурудзяна.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — С. 790.