Метатеза (лінгвістика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Метате́за (грец. μετάθέσις — «переставляння») — перестановка звуків, рідше складів у слові. Обумовлене намаганням уникнути важковимовних або не властивих даній мові звукосполучень. Один з видів комбінаторних змін мови.

Метатеза являє собою хоча й нерегулярне, але все ж таки досить поширене фонетичне явище, що найчастіше зустрічається в запозичених словах. Запозичене слово втрачає підтримку з боку однокореневих слів рідної мови, що спричиняє меншу стійкість слова, перенесеного до чужого мовного середовища.

Приклади метатези[ред.ред. код]

Українська мова[ред.ред. код]

  • Суворий — із суровий
  • Намисто — з монисто
  • Бондар — з боднар («той, що робить бодні»)
  • Ведмідь — з медвідь («той, що їсть мед»)
  • Гомілка — з голінка (через проміжну форму *гонілка)

Російська мова[ред.ред. код]

  • Сыворотка — із сыроватка (пор. укр. сироватка)
  • Ладонь — з долонь (пор. укр. долоня).

Найчастіше метатеза спостерігається в запозичених словах: нім. Teller > пол. talerz > укр. тарілка.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]