Монстр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міфічні монстри на ілюстрації XIX ст. (Зліва на право, зверху до низу) грифон, гарпія, фавн, Тифон, келпі, морська діва

Мо́нстр (англ. monster, фр. monstre) або чудо́висько, потво́ра — збірна назва вигаданих істот, які вирізняються жахливим, потворним або гротескним виглядом і фігурують у міфах, фольклорі, релігії та фантастиці.

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово «монстр» походить від латинського «monstrum» — божественний знак, дещо незвичайного вигляду, те, що викликає страх або трепет. В свою чергу воно утворене від «monere» — нагадувати, попереджати, радити. «Monstrum» змінилося в давній французькій мові на «monstre», «mostre» у значенні потворної, страшної істоти, звідки увійшло до англійської як «monster». З XIV століття відоме вживання слова «monster» на позначення фантастичних, міфічних, фольклорних істот, які поєднують у собі риси різних тварин чи тварин і людини. В XVI столітті відомий початок вживання цього слова у значенні істоти незвичайно великого розміру[1]. В англійській мові незвичайні, страшні, фантастичні істоти також об'єднуються поняттям «beast» — дослівно — звір, тварюка, від латинського «bestia» — звір, дика тварина[2].

Українське «чудовисько» виникло від праслов'янського «*čū́do» — чудо, чари[3][4]. «Потвора» відсилає до «творити», «перетворювати», в чому вбачається вказівка на перехід з видимого в невидимий світ, що змінює вигляд і сили істоти[5].

Символіка образу[ред. | ред. код]

Зазвичай чудовиська зображаються неоднорідними істотами, що поєднують в собі частини різних створінь. Чудовисько в різних стародавніх культурах було поширеним символом хаосу, що загрожує порядку та добробуту. Його різнорідність виражає непередбачуваність, порушення правил і законів, а тому небезпечність[6]. Образи чудовиськ бувають результатом зооморфізму та антропоморфізму — зображення істот, рідше речей, наділеними якостями тварин чи людей, що виражається в наявності у них відповідних рис зовнішності, частин тіла[7].

Боротьба героя з чудовиськом є одним з основних сюжетів міфології та культури взагалі. Боротьба з чудовиськом зображає загрозу звичайному, «нормальному» світові порядку чогось чужого і ворожого, чому протистоїть герой, впорядковуючи хаос[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. monster | Origin and meaning of monster by Online Etymology Dictionary. www.etymonline.com (англ.). Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018. 
  2. beast | Origin and meaning of beast by Online Etymology Dictionary. www.etymonline.com (англ.). Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018. 
  3. Фасмер, М. (2004). Этимологический словарь русского языка: В 4-х т.: Пер. с нем. = Russisches etymologisches Wörterbuch / Перевод и дополнения О. Н. Трубачёва. — 4-е изд., стереотип. Т. 4. Москва: Астрель. с. 377–378. 
  4. Лесков, Н.С. (1989). Собрание сочинений: В 11 т. Т. VII. Москва: Правда. с. 152. 
  5. Иваненко, А. В (2009). Славянские древности. Демонология. I (потвора, потороча, потерча, потрать). Этнолингвистика. Ономастика. Этимология : материалы международной научной конференции. Екатеринбург: Институт русского языка им. В. В. Виноградова. с. 97–98. 
  6. Словарь библейских образов. Перевод: Скороходов Б. A., Рыбакова О. A. Под общей редакцией Лиланда Райкена, Джеймса Уилхойта, Тремпера Лонгмана III. Санкт-Петербург. 2005. с. 1315–1320. 
  7. Gosden, Christopher; Crawford, Sally; Ulmschneider, Katharina (29 серпня 2014). Celtic Art in Europe: Making Connections (англ.). Oxbow Books. с. 52–53, 202. ISBN 9781782976554. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019. 
  8. Booker, C. (2005). The Seven Basic Plots: Why We Tell Stories. London: Christopher — Continuum International Publishing Group. 

Посилання[ред. | ред. код]