Координати: 47°05′48″ пн. ш. 37°32′33″ сх. д. / 47.09667° пн. ш. 37.54250° сх. д. / 47.09667; 37.54250

Монумент молодому Куїнджі (Маріуполь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монумент молодому Куїнджі
Монумент молодому Куїнджі

47°05′48″ пн. ш. 37°32′33″ сх. д. / 47.09667° пн. ш. 37.54250° сх. д. / 47.09667; 37.54250
Типпам'ятник
Статус спадщинипам'ятка монументального мистецтва України місцевого значенняd
Країна Україна
РозташуванняМаріуполь, Донецька область.
Архітектурний стильреалізм
АрхітекторПолоник Василь Петрович
СкульпторПолоник Василь Петрович
Матеріалчервона мідь з патиною
Засновано26 квітня 1984[1]
Встановлено26 квітня 1984 року
Стандобрий
Монумент молодому Куїнджі (Маріуполь). Карта розташування: Україна
Монумент молодому Куїнджі (Маріуполь)
Монумент молодому Куїнджі (Маріуполь) (Україна)
Мапа

CMNS: Монумент молодому Куїнджі у Вікісховищі

Монумент молодому Куїнджі, Маріуполь — монумент на честь Архипа Куїнджі, художника-пейзажиста зі світовим ім'ям, уродженця Маріуполя і грека за походженням.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Архип Куїнджі запам'ятався сучасникам і як майстерний пейзажист, і як благодійник і захисник студентської молоді. Тому першим монументом на честь художника був надгробок в Санкт-Петербурзі. Погруддя художника виконав скульптор академік Беклемішев Володимир Олександрович (1861—1920). Репліка цього погруддя десятиліття по тому буде передана в Маріупольський краєзнавчий музей[2].

Нова спроба створити монумент на честь уславленого художника належала скульпторові Івану Бараннікову. Він створив модель з фігурою Куїнджі в шубі[2]. Але художнику, що не мав революційних заслуг перед пролетаріатом і комуністичним урядом, ніхто не поспішав створити монумент. Дозвіл на спорудження з Москви — не дали[2]. Модель скульптора Бараннікова передали у фонди місцевого музею, котра трохи розбавила пересічні скульптури революційним діячам.

За власної волі і без державної замови монумент на честь Куїнджі зажадав створити донецький скульптор Полонік Василь Петрович наприкінці 1970-х рр. Відомості про це збережені в листі, датованому 1995 роком[2]. Скульптор працював над композицією декілька років і зупинився на погрудді молодого Куїнджі. Адже той був молодим, коли покинув Маріуполь. Погруддя вийшло осучасненим, розмах пліч фігури досяг двох метрів. До погруддя додана рука з пензлем. При житті Куїнджі носив бороду, котра в погрудді зістарювала образ. Скульптор зупинився на варіанті з досить короткою бородою, що не псувала і не зістарювала образ.

Пошуки постаменту

[ред. | ред. код]

Зазвичай монумент має фігуру та постамент. Скульптор відповідає за фігуру, архітектор — за розрахунки та постамент. Але сплатити архітекторові було нічим і первісні розрахунки виконав сам скульптор Василь Полонік. Він бачив погруддя на колоні з граніту, що робило монумент водночас і матеріальним, і легким за силуетом. Розпочались пошуки відповідної колони. Її знайшли випадково в місті Дніпропетровськ, де виготовляли кам'яні вали-колони для паперової промисловості. Одна колона з невеликим дефектом на зашліфованій поверхні не задовольняла виробників паперу. Але цілком підходила для монументу, створеного Василем Полоніком. Колону придбали і перевезли у Маріуполь[2].

В місто прибули і частині монументального погруддя, виконані з червоної міді. Голова була створена цілковитою, рука з пензлем виконана окремо. Частини погруддя були зібрані на місцевому заводі медичного обладнання. Активним помічником в справі створення монументу був відомий маріупольський медальєр і сам скульптор Харабет Юхим Вікторович[2].

Перенесення готового монумента

[ред. | ред. код]

Монумент урочисто відкрили 26 квітня 1984 року на перетині проспекту Металургів та бульвару Т. Шевченка. У зв'язку з реконструкцією сквера в цій частині 1991 року монумент був перенесений на сучасну Грецьку площу неподалік від міськвиконкому[2].

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://mistomariupol.com.ua/uk/pamyatnik-a-i-ku%d1%97ndzhi/
  2. а б в г д е ж [1] [Архівовано 16 квітня 2014 у Wayback Machine.] Історія створення монумента