Морг поля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Морг (нім. Morgen, пол. Morga, Morg, Jutzyna) — середньовічна загальноєвропейська одиниця вимірювання площі ґрунту, переважно у рільництві, для вимірювання земельних наділів (має стільки-то моргів поля). У давнину визначала площу, яку одна людина здатна зорати, скосити одним запрягом коня протягом робочого дня: від ранку до полудня, звідси й назва: «морген», тобто «ранок». Залежно від місцевості, ґрунту, запрягу становила 0,33-1,07 гектара. Використовувалась з XIII століття на землях України, що належали до польського Королівства, Литовського князівства та у Західній Україні до 1939 року, тепер неофіційна.

Слово Морг польсько-литовського походження, запозичене з німецької мови, де 1 лан (волока) мав 30 моргів; франконський лан мав 48 моргів.

Дорівнював звичайно 0.5755 га (прусський морг — 0.2553 га).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Великий тлумачний словник сучасної української мови. — Київ — Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с.
  • Герасименко Н. О. Морг // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 67. — ISBN 978-966-00-1061-1.