Мороженко Ніна Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мороженко Ніна Миколаївна
Мороженко Ніна Миколаївна.jpg
Народилася 13 березня 1928(1928-03-13)
село Благодарне (нині місто Благодарний), Ставропольський край, РРФСР, СРСР
Померла 10 липня 2009(2009-07-10) (81 рік)
Київ, Україна
Місце проживання Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність росіянка
Діяльність астроном
Alma mater Ленінградський університет
Сфера інтересів Геліофізика
Заклад Головна астрономічна обсерваторія АН УРСР
Посада учений секретар Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Відома завдяки: дослідниця сонячноих протуберанців
Нагороди

Ніна Миколаївна Мороженко (у дівоцтві — Семенова; 13 березня 1928, село Благодарне (нині місто Благодарний), Ставропольський край, РРФСР) — 10 липня 2009, Київ) — українська астроном, докторка фізико-математичних наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

Після отримання диплому у 1950 році в Ленінградському університеті закінчила у 1956 році аспірантуру Ленінградського педагогічного інституту. Переїхала до Києва, де протягом 30 років — з 1958 до 1988 року працювала в Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР. З 1962 до 1968 року займала посаду ученого секретаря цього наукового закладу.

У 1985 році отримала науковий ступінь доктора фізико-математичних наук, захистивши дисертацію «рос. Структура и состояние плазмы спокойных протуберанцев»».

Була членом Міжнародного астрономічного союзу (МАС).

Померла 10 липня 2009 року в Києві.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Галузі наукових інтересів: геліофізика. Досліджувала спокійні протуберанці з урахуванням їхньої неоднорідної структури. Пояснюючи спектральні особливості протуберанці, Мороженко вперше застосувала теорію переносу в лініях і континуумі зі змінною функцією джерела. Побудувала структурно-неоднорідну модель сонячного протуберанця. Наукові праці Н. М. Мороженко в цьому напрямі науки були першими у світі. У 1984 році вона пояснила різноманітність форм спектральних ліній різних хімічних елементів протуберанців змінами густини їхньої речовини і ступеня волокнистості.

Має 56 наукових праць, у тому числі автор монографії «Спектро-фотометрические исследования спокойных солнечных протуберанцев» (1984).

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Мороженко Н. Н. Спектро-фотометрические исследования спокойных солнечных протуберанцев. — Київ : Наукова думка, 1984. — 163 с. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • За редакцією Я. С. Яцківа. Основні наукові здобутки Головної астрономічної обсерваторії НАН України 1944—2008 рр.». — Київ : Академперіодика, 2009. — С. 51-52.

Джерела[ред. | ред. код]