Мороз Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мороз Олександр Сергійович
 Майор
Загальна інформація
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Харківський інститут танкових військ
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Танкові війська
Формування
Війни / битви
Командування
2015 Командувач 3 ТБ
 1 ОТБр
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Олекса́ндр Сергі́йович Моро́з — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько його, Сергій Ілліч, військовий, об'їздив чимало гарнізонів СРСР. Закінчив навчання в Харківському танковому інституті. В 1-й танковій бригаді з 2005 року.

12 лютого 2015 року, під час боїв за Дебальцеве, рота 1-ї танкової бригади капітана Олександра Мороза була направлена в район Логвинового. В ній з п'яти танків Т-64БМ «Булат» на завдання вийшли три. Навідник у танку Олександра — старший сержант Федір Матюша. Танки вийшли з села Луганського і прикривали лівий фланг сил 30-ї бригади, що йшли на Логвинове. Українські танкісти у 20-хвилинному бою ліквідували щонайменш 3 російських Т-72 5-ї танкової бригади РФ.[1]

Восени 2015 року вже у званні майора був призначений командиром 3-го танкового батальйону у складі 1-ї бригади[2]. За неперевіреними даними, у грудні 2015 року був призначений командиром відновленої 62-ї омбр.

За значні успіхи у захисті Батьківщини Мороз О.С  був нагороджений орденом Богдана Хмельницького 2 ступеня[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

«За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни» нагороджений:

  • орденом Богдана Хмельницького III ступеня (4.12.2014).
  • орденом Богдана Хмельницького II ступеня (21 березня 2016)[3]

У мистецтві[ред. | ред. код]

Зовнішні зображення
Портрет Северина Наливайка роботи Наталі Павлусенко, в основу якого покладено вигляд Олександра Мороза.

У 2016 році військова журналістка Вікторія Ясинська представила серію фотопортретів під назвою «Портрет солдата», один з моделей якої став майор Мороз. Виставка була представлена у багатьох містах України: Полтаві, Житомирі, Києві[4][5][6], рідному Чернігові[7] та інших. Пізніше на основі цього фотопортрету українська художниця, яка займається реконструкцією портретів історичних діячів, Наталя Павлусенко, зробила портрет прославленого козацького ватажка Северина Наливайка[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Цензор.НЕТ. АЛЕКСАНДР МОРОЗ, 1-Я ТАНКОВАЯ БРИГАДА: "ТРИ МОИХ "БУЛАТА" СОЖГЛИ ТРИ Т-72 В ЛОГВИНОВО В ОДНОМ БОЮ". Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 13 липня 2017.
  2. 3-му танковому батальйону потрібен автомобіль і тепловізор для виконання завдань у зоні АТО [Архівовано 13 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  3. а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №103/2016 Про відзначення державними нагородами України. Адміністрація Президента України. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 21 березня 2016 року.
  4. Військова журналістка Віка Ясинська презентувала у Полтаві виставку фоторобіт «Портрет солдата» (ФОТО). Новини Полтавщини. 15 червня 2017. Процитовано 18 січня 2024.
  5. На виставці у Коростені представили 40 фотопортретів учасників АТО. Житомир.info. 13 липня 2016. Процитовано 18 січня 2024.
  6. Фотовиставка Віки Ясинської «Портрет солдата». Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 17 серпня 2017. Процитовано 18 січня 2024.
  7. Відкрилася експозиція в рідному місті бійця Олександра Мороза. Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації. Процитовано 18 січня 2024.
  8. Гетьман Северин Наливайко. Особистий сайт Наталі Павлусенко. Процитовано 18 січня 2024.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю