Т-72

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
T72 cfb borden 1.JPG

Танк Т-72 в канадському військовому музеї

Т-72
Загальні дані
класифікація основний бойовий танк
компонувальна схема класична
Виробництво та застосування
країна-виробник СРСР СРСР Росія Росія Індія Індія
Іран Іран Польща Польща
Flag of the Czech Republic.svgЧехословаччина
розробник УралВагонЗавод
роки виробництва 19671973
кількість виробів, од. близько 30 000[1]
роки експлуатації з 1974 по сьогодні
основні країни-оператори СРСР СРСР, Росія Росія,
Білорусь Білорусь, Індія Індія,
Сирія Сирія, Україна Україна
Основні параметри
бойова маса, т 41,0 (44,5)
екіпаж, осіб 3
довжина, мм 6860-9530
ширина, мм 3460
висота, мм 2190
кліренс, мм 470
база, мм 4270
Броня
  лоб корпусу (верх), мм/град. 205/68°, комбінована
  лоб корпусу (низ), мм/град. 85 / 60°
  борт корпусу, мм/град. 70—80 / 0°
  лоб башти, мм/град. 410 / 0°
Озброєння
калібр, марка та тип гармати 125-мм 2А46, гладкоствольна гармата
довжина ствола, кал. 48
скорострільність, постр/хв. 8 постр.\хв.
кути ВН, ° −6°13'..16°47'
кути ГН ° 360°
дальність стрільби, км до 10 км
боєкомплект гармати 39
кулемети 1 × 12,7 НСВТ
1 × 7,62-мм ККТ
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна
потужність двигуна, к.с. (кВт) 780 (840) к.с.
швидкість по шосе, км/год. до 60 км/год
швидкість по перетятій місцевості, км/год. 35 км/год
запас ходу по шосе, км 500 (700 із зовнішніми баками)
питома потужність, к.с./т 18,8
подоланний підйом, ° 30
подоланна стінка, м 0,85
подоланний рів, м 2,8
подоланний брід, м 1,2 (1,8 з попередньою підготовкою, 5 з обладнанням для підводної їзди танків)

Т-72  — основний бойовий танк створений на основі Т-64А в КБ «Уралвагонзаводу» під керівництвом Леоніда Карцева[2], прийнятий на озброєння СРСР в 1973 році. За 30 років виробництва виконано 14 основних модифікацій.

Танк перебуває на озброєнні країн СНД, експортувався в країни Варшавського Договору, Фінляндію, Індію, Іран, Ірак, Сирію. Модифікації Т-72 випускалися за ліцензією в Югославії (M-84), Польщі (PT-91), Чехословаччині й Індії, які, у свою чергу, також їх експортували.

Історія[ред.ред. код]

Т-72 розроблений і вироблявся Уралвагонзаводом в Нижньому Тагілі. Головний конструктор машини — В. Н. Венедиктов.

Розробка Т-72 почалася 1967, коли перший досвід експлуатації Т-64 виявив недостатню надійність двигуна, ходової частини і механізму заряджання[Джерело?]. В 1968-69 відбулися порівняльні випробування танків Т-64А з двигуном В-45 і ежекційною системою охолоджування (розробка конструкторського бюро в Харкові) і зразків з двигуном В-45, автоматом заряджання гармати на 22 постріли і системою вентилятора охолоджування (розробка конструкторського бюро в Нижньому Тагілі). Останні показали вищі результати[Джерело?]. У листопаді 1969 на ці машини почали встановлювати двигуни В-46 потужністю 573 кВт (780 к.с.) і ходову частину нової конструкції. Виготовленому з вказаними змінами зразку був присвоєний індекс «об'єкт 172М». 1973, після військових випробувань, він був прийнятий на озброєння під маркою Т-72 і незабаром отримав найменування «Урал».

Характеристики[ред.ред. код]

Т-72 призначений для вирішення бойових завдань військ, найперше у наступі й обороні, як масовий ефективний засіб ведення активних, рішучих і динамічних бойових дій на суші в умовах як звичайної, так і ядерної війни.

Технічні характеристики Т-72 відображають розвиток танкобудування кінця 1960-х — 80-х років, тобто перехідного періоду від танків другого до танків третього післявоєнного покоління. При збереженні основних бойових і технічних характеристик на рівні свого попередника, легшого танка Т-64А (різниця маси 4 т), потужність двигуна танка Т-72 стала більша на 80 к.с., а гусениці — ширше на 40 мм. Характерні для Т-64А значення максимальної швидкості, запасу ходу, прохідності для важчих Т-72 залишилися такими ж завдяки збільшенню місткості паливних баків.

Двигун — чотиритактний багатопаливний дизель В-46 максимальною потужністю 780 к.с. Трансмісія — механічна.

Основне озброєння Т-72 — модернізована танкова 125-мм гладкоствольна гармата 2А26М2 — пускова установка. Стрільба виконується артпострілами роздільно-гільзового заряджання з бронебійними, підкаліберними, кумулятивними, уламково-фугасними снарядами і пострілами з керованою ракетою, яка має бойову кумулятивну частину.

Практична скорострільність гармати — 8 пострілів за хвилину. З гарматою спарений кулемет ПКТ, на башті встановлено зенітний 12,7-мм кулемет НСВ, а з її боків — димові гранатомети. Бронювання в лобових деталях корпусу і башти — комбіноване.

Модифікації[ред.ред. код]

  • Т-72К — командирський танк.
  • Т-72А (1979) — модернізація Т-72. Основні відмінності: лазерний приціл-далекомір ТПДК-1, нічний приціл навідника ТПН-3-49 з освітлювачем Л-4, суцільні бортові протикумулятивні екрани, гармата 2А46 (замість гармати 2А26М2), система 902Б запуску димових гранат, система захисту від напалму, система дорожньої сигналізації, нічний прилад ТВНЕ-4Б механіка-водія, збільшений динамічний хід катків, двигун В-46-6.
  • Т-72АК — командирський варіант Т-72А.
  • Т-72М (1980) — експортний варіант Т-72А. Відрізнявся броньовою конструкцією башти, комплектацією боєприпасів і системою колективного захисту.
  • Т-72М1 (1982) — модернізація Т-72М. Ввідрізнявся додатковим 16-мм броньовим листом на верхній лобовій деталі корпусу і комбінованою бронею башти з піщаними стрижнями як наповнювач.
  • Т-72АВ (1985) — варіант Т-72А з навісним динамічним захистом.
  • Т-72Б — модернізований варіант Т-72А з комплексом керованого озброєння. Оснащений навісною ДЗ, тому індекс Т-72БВ не застосовується. Встановлена гладкоствольна гармата додана можливість пострілів ракетами.
  • Т-72Б1 — варіант Т-72Б без монтажу деяких елементів комплексу керованого озброєння.
  • Т-72С (1987 р.) — експортний варіант Т-72Б. Первинне найменування — Т-72М1М. Основні відмінності: 155 контейнерів навісного динамічного захисту (замість 227), бронювання корпусу і башти збережене на рівні Т-72М1, інша комплектація боєприпасів до гармати.

Т-72М2 «Модерн»[ред.ред. код]

Т-72М2 «Модерн»

Т-72М2 «Модерн» — словацька модифікація Т-72 із залученням бельгійських та французьких фахівців[3]. Було модернізовано систему управління вогнем. Замість штатного нічного прицілу, встановлений тепловізор, який раніше був розроблений для модернізації бельгійських танків «Леопард-1». Командир танка отримав панорамний приціл VS580 від танка «Леклерк», тому він дублює функції навідника, а також може вести вогонь з автоматичних гармат. На танку встановили комплект динамічного захисту масою в 1,5 тонни, який значно посилив протикумулятивну стійкість у фронтальній проекції. В результаті всіх нововведень маса танка зросла до 43,5 тонни. Аби не погіршити характеристики рухливості, на «Модерн» встановили двигун потужністю 850 к.с. Запас ходу — до 650 км.

Попри ґрунтовну модернізацію, танк не знайшов покупців. На озброєння словацької армії надійшли більш прості варіанти модернізації, у яких були відсутні малокаліберні гармати.

Т-72АГ[ред.ред. код]

Т-72АГ (T-72-AG) — модернізація запропонована ХКБМ,[4] що передбачає заміну штатного двигуна потужністю 780/840 к.с. новим двигуном серії 6ТД, який був розроблений для танків Т-80УД/Оплот. Є два різні варіанти дизельних двигунів: 6ТД-1 потужністю 1000 к.с. і 6ТД-2 потужністю 1200 к.с. Обидва двигуни забезпечують високі характеристики при експлуатації в умовах пустелі при температурах навколишнього середовища до 55 градусів вище нуля.

Для підвищення тактичної мобільності Т-72АГ додатково може бути обладнаний супутниковою системою навігації. Для підвищення рівня захисту на танку Т-72АГ встановлюються додаткові броньові модулі на лобові частини корпусу та башти, вбудований динамічний захист (ВДЗ) на корпус і башту, а також бортові екрани з ВДЗ у передній частині корпусу. З метою підвищення захисту екіпажу від зброї масового ураження на танк Т-72АГ встановлюється система колективного захисту, призначена для герметизації населеного відділення. Додатково на Т-72АГ може бути встановлений комплекс оптико-електронної протидії «Варта».

На танку Т-72АГ при модернізації можливо зберегти штатну 125-мм гармату 2А46. Однак для підвищення вогневої потужності її доцільно замінити на 125-мм гармату КБА1 українського виробництва. Ця гармата забезпечує найвищу ймовірність попадання з танкового озброєння не тільки при стрільбі з місця, але й при стрільбі на ходу в рухомі цілі. Варіант модернізації Т-72-120 передбачає застосування гармати калібру 120 мм і боєприпасів стандарту НАТО. Відмінною рисою Т-72АГ є наявність зенітної установки закритого типу, розміщеної на командирському люку. Також на модернізованому танку Т-72АГ встановлюється сучасний комплекс управління вогнем, що дозволяє ефективно вражати нерухомі і рухомі цілі як з місця, так і з ходу. Замість прицілу ТПД-К1 встановлений приціл 1Г46 з лінією візування, стабілізованою у вертикальній і горизонтальній площинах. Замість нічного прицілу ТПН-1 (ТПН-3), встановлений нічний комплекс навідника ТО1-КО1Е з прицілом ТПН-4Е. Приціл забезпечує дальність бачення вночі у пасивному режимі до 1200 м. Новий комплекс управління вогнем танка може мати комплекс керованого озброєння.

Т-72АМГ[ред.ред. код]

Т-72АМГ (T-72-AMG) — варіант модернізації аналогічний Т-72АГ, але без заміни силової установки.

Т-72УМГ[ред.ред. код]

Т-72УМГ (T-72-UMG) — варіант модернізації аналогічний Т-72АМГ, але з іншого установкою комплекту ДЗ на башті.

Т-72МП[ред.ред. код]

Т-72МП (T-72-MP) — спільний проект модернізації українськими, чеськими та французькими конструкторами. Україну в цьому проекті представляють ХКБМ і ЗТМ ім. Малишева, Чехію — підприємства PSP BOHEMIA as, Францію — фірми SAGEM і SFIM. Новий проект модернізації танка може дозволити подовжити термін служби Т-72 на 15-20 років і за вартістю становитиме не більше 30% від суми, необхідної для закупівлі нових машин. За співвідношенням вартість-ефективність за деякими параметрами Т-72МП має навіть кращі результати, ніж у нових танках. Модернізація виконана за модульним принципом, що дозволить виконувати майбутні удосконалення залежно від потреб клієнтів. Завдяки використанню останніх розробок в галузі танкобудування, за своїми бойовими характеристиками танк Т-72МП наблизився до новітніх машин провідних країн НАТО, таких як «Леклерк», М1А2 «Абрамс» і «Леопард» 2А5.

Модернізація Т-72МП передбачала підвищення всіх основних бойових властивостей танка — вогневої потужності, захищеності і рухливості. Проблема підвищення вогневої потужності вирішена розширенням можливостей виявлення цілей та їхньої ідентифікації за будь-яких умов, скорочення часу реакції на відкриття вогню після виявлення. Це досягнуто установкою в танк панорамного денного прицілу командира VS/MVS 580 і комбінованого (денного/нічного) прицілу навідника SAVAN-15 з вбудованим лазерним далекоміром і тепловізійною камерою. Обидва приціли мають незалежну стабілізацію лінії прицілювання у двох площинах. З установкою на танк нових прицілів, автоматизованої СУО з комплектом автоматичних давачів умов стрільби, зокрема давача метеорологічних умов, системи контролю відносного положення дульного зрізу ствола і вдосконаленої гармати, вдалося значно збільшити ймовірність влучання із першого пострілу з місця і з ходу, вдень і вночі за будь-яких погодних умов. Крім того, спростилися дії екіпажу при озброєнні танку.

Захищеність танка підвищена завдяки установці на ньому вбудованого та додаткового динамічного захисту нового покоління, що підвищує стійкість бронювання проти боєприпасів з кумулятивною бойовою частиною удвічі, проти бронебійно-підкаліберних снарядів — в 1,6 рази і забезпечує захист навіть від боєприпасів з тандемними бойовими частинами. На Т-72МП може встановлюватися система оптико-електронного захисту від протитанкових керованих ракет з інфрачервоним і лазерним наведенням. Ця система аналогічна встановлюваним на російські танки Т-80У і Т-90 системам «Штора-1» і «Штора-2». Машина також забезпечена новими системами ППО, діагностики та зв'язку.

Кращі показники рухливості танка Т-72МП порівняно з базовим Т-72 досягнуті завдяки застосуванню іншої силової установки, яка не вимагає модифікації корпусу і не змінює силует машини. За своїм складом і характеристикам силова установка Т-72МП нічим не відрізняється від установки, що стоїть на Т-72АГ.

Т-72-120[ред.ред. код]

Орієнтація на Захід багатьох колишніх партнерів по Варшавському договору, а також наявність різних модифікацій танка Т-72, спонукало українських танкобудівників до створення модифікації Т-72 для НАТО — Т-72-120. Основною відмінністю від двох попередніх моделей розробки ХКБМ є те, що на цьому танку встановлюється 120-мм гладкоствольна гармата під боєприпаси НАТО відповідного калібру[5]. Комплекс озброєння оснащений новим автоматом заряджання, розташованим в ніші башти, подібним тому, що встановлений на французькому танку «Леклерк». У транспортері A3 розміщується 22 унітарні постріли, інші 20 укладаються в спеціальну нішу в задній частині бойового відділення. Система керування вогнем, допоміжне озброєння, силова установка і захист Т-72-120 повністю аналогічні танку Т-72АГ.

Т-72Е[ред.ред. код]

Т-72Е — варіант модернізації танка, створений на Харківському бронетанковому ремонтному заводі у співпраці з ХКБД, пропонований на експорт. Встановлений двигун 5ТДФЕ потужністю 900 к.с. (5ТДФМА-1 потужністю 1050 к.с. На варіант Т-72Е1), зі збереженням старої системи охолодження і без значних доробок корпусу, автономний електроагрегат ЕА-10 потужністю 10 кВт, кондиціонер, трансмісія з підвищеним ККД, вбудована ДЗ «Ніж» на вежі і навісна на корпусі.

Т-72УА1[ред.ред. код]

Т-72УА1 — варіант модернізації танка Київського ремонто-механічного заводу, пропонований на експорт. Встановлений двигун 5ТДФМА-1 потужністю 1050 к.с., зі збереженням старої системи охолодження і без значних доробок корпусу, трансмісія з підвищеним ККД, 12,7-мм зенітний кулемет ДШКМ, вбудована ДЗ «Ніж» на вежі і навісна на корпусі. Можлива установка допоміжної силової установки ЕА-10-2 потужністю 10 кВт.

Т-72УА4[ред.ред. код]

Т-72УА4 (T-72UA4) — український варіант модернізації танка аналогічний Т-72УА1, пропонований для Казахстану. Машина має вдосконалений прицільно-спостережний комплекс командира з зенітної кулеметної установкою закритого типу, комплекс оптико-електронної протидії «Варта»[Джерело?].

Галерея[ред.ред. код]

Бойове застосування[ред.ред. код]

Танки Т-72 та модифікації були використані в численних збройних конфліктах та війнах:

Війна на сході України[ред.ред. код]

Массово поставлялись росіянами незаконним військовим формуванням на Донбасі під час бойових дій 2014-2015 та використовувались підрозділами ЗС РФ[6].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Военный паритет: Основные боевые танки
  2. Steven Zaloga, Michael Jerchel, Stephen Sewell (1993). T-72 Main Battle Tank. 1974-1993. New Vanguard 6. Osprey Publishing. ISBN 185532-338-9. 
  3. Т-72М2 «Модерн»: як у Словаччині схрестили танк із зенітною самохідкою. Військова панорама. 2012-12-24. Архів оригіналу за 2013-07-03. 
  4. Модернизированный основной боевой танк Т-72АГ. Харьковское Конструкторское Бюро по Машиностроению имени А.А.Морозова. Архів оригіналу за 2013-07-03. Процитовано 2013-06-19. 
  5. Модернизированный танк Т-72-120. Харьковское Конструкторское Бюро по Машиностроению имени А.А.Морозова. Архів оригіналу за 2013-07-03. Процитовано 2013-06-19. 
  6. askai707, Віктор Сіверський (14.12.15). Російські «сімдесят двійки» на Донбасі. Ukrainian Military Pages. 

Література[ред.ред. код]

  • М.Барятинский. Советская бронетанковая техника 1945–1995. — М.: Бронеколлекция, выпуск № 3, 2000.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]