Бичок-цуцик морський
| Бичок-цуцик морський | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Бичок-цуцик морський з Одеської затоки
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Proterorhinus marmoratus (Pallas, 1814) | ||||||||||||||||||||||||||||
 Розповсюдження бичка-цуцика морського | ||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||
|
Бичок-цуцик морський[1] (Proterorhinus marmoratus) — солонуватоводний вид риб родини бичкових (Gobiidae).
Протягом певного періоду цей вид риби відзначався як єдиний представник роду Proterorhinus. Але був переописаний як кілька кріптичних видів на підставі молекулярного аналізу[2]. Наразі P. marmoratus відзначається тільки для морських і солонуватих вод чорноморського басейну[2]. Всі випадки реєстрації P. marmoratus в прісних водах насправді є прісноводним бичком-цуциком P. semilunaris.
Характеристика[ред. | ред. код]
Тіло і голова стислі з боків, луска досить велика, циклоїдна[3]. Лусок на бічній лінії 40-45 + 2-3. Черевний присосок без явних лопастинок. Ширина голови зазвичай менше її висоти. Тім'я, потилиця, верхній край зябрових кришок, основи грудних плавців, черево і задня частина горла покриті циклоїдної лускою. Колір тіла бурий або жовтувато-сірий з 4-5 темними смугами на спині, що переходять нижче середини тіла в плями. Плавці зазвичай смугасті. Довжина до 12 см. Від близького до нього виду, прісноводного бичка цуцика Proterorhinus semilunaris, відрізняється довжиною голови, яка становить 24-29 % від стандартної довжини[4]. Відлеглість між очима становить 10-15 % довжини голови.
Ареал[ред. | ред. код]
Широко поширений у розпріснених частинах Чорного і Азовського морів, біля берегів Болгарії, Грузії, Румунії і України.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Куцоконь Ю.; Квач Ю. (2012). Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку. Studia Biologica. 6 (2): 199—220. doi:10.30970/sbi.0602.208.
- ↑ а б Stepien, Carol A.; Tumeo, Mark A. (2006). Invasion Genetics of Ponto-Caspian Gobies in the Great Lakes: A ‘Cryptic’ Species, Absence of Founder Effects, and Comparative Risk Analysis. Biological Invasions. 8: 61. doi:10.1007/s10530-005-0237-x.
- ↑ Смирнов А. И. Окунеобразные (бычковые), скорпенообразные, камбалообразные, присоскообразные, удильщикообразные : [рос.]. — Київ : Наукова думка, 1986. — 320 с. — (Фауна України ; т. 8, вип. 5).
- ↑ Freyhof, Jörg and Alexander M. Naseka (2007). Proterorhinus tataricus, a new tubenose goby from Crimea, Ukraine (Teleostei: Gobiidae) (PDF). Ichthyological Exploration of Freshwaters. 18 (4): 325—334. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2011. Процитовано 17 листопада 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2013). Proterorhinus marmoratus на FishBase. Версія за January 2013 року.
- http://fish.kiev.ua/pages/ukrfishm/ukrfishm68.htm [Архівовано 16 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20100325095006/http://ukraine-fish.ucoz.ua/blog/2009-02-18-49
|
Це незавершена стаття про Бичкоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
