Морські слони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Морський слон
Northern Elephant Seal, San Simeon.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Псовиді (Caniformia)
Надродина: Ластоногі (Pinnipedia)
Родина: Тюленеві (Phocidae)
Рід: "Морський слон" (Mirounga)
Gray, 1827
Види
Mirounga angustirostris, Gill 1866
Mirounga leonina, Linnaeus 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Mirounga
ITIS logo.jpg ITIS: 180670
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9714
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mirounga

Мірунга, або "Морський слон" (лат. Mirounga) — рід морських ссавців родини тюленевих (лат. Phocidae).

Назву "морський слон" мірунги отримали завдяки хоботоподібному носу у самців. Хоча морські слони відносяться до справжніх тюленів, своєю поведінкою та деякими іншими ознаками вони більше нагадують вухатих тюленів.

Види[ред.ред. код]

Існує два дуже схожих один на одного види:

Полювання на морських слонів у XIX-тому столітті поставило їх на межу зникнення, але їх чисельність нині відновленна.

Поширення[ред.ред. код]

Ареалом північного морського слона є Тихоокеанське узбережжя США, Канади і Мексики. Ареал південного слона знаходиться в південній півкулі, на островах Південна Джорджія, Маккуорі, і на узбережжі Нової Зеландії, Південної Африки, Аргентини, півострова Вальдес.

Фізіологія[ред.ред. код]

У морських слонів невеликий хобот має лише самець, а у самки він відсутній

У дорослих самців є своєрідне розростання носової порожнини, у вигляді здуття, що збільшується при збудженні і дещо нагадує короткий хобот (звідси і назва). Хобот росте постійно і досягає повних розмірів на восьмому році життя та висить над пащею з ніздрями вниз. В період спарювання хобот ще більше роздувається завдяки підвищеному приливу крові і використовується для створення надзвичайно голосного ревіння.

Відмінності у розмірах самців і самок вельми істотні. Самець може досягати у розмірах до шести з половиною метрів, а самка тільки три з половиною метри. Вага самця може становити до трьох з половиною тонн, максимальна вага самки — 900 кг. Найбільший відомий морський слон мав довжину 6,9 м при вазі 5.000 кг.

Морські слони понад 80 відсотків свого життя проводять в океані. Вони можуть затримувати дихання на більш ніж 100 хвилин. Середня глибина їх занурення становить від 300 до 600 метрів, тривалістю, як правило, близько 20 хвилин для самиць і 60 хв (1 год) для самців. Хоча морські слони є чудовими плавцями, вони також здатні швидко рухатися на землі, де вони можуть розвинути більшу швидкість, ніж середьостатична людина при русі по піщаних дюнах.

Від холоду морських слонів захищає їх жир, навіть більше, ніж хутро. Волосся тварин і зовнішні шари шкіри линяють періодично. Щоб шкіра могла знову вирости, кровоносні судини йдуть через жир. Коли відбувається линька, морські слони стають чутливими до холоду і тому мають перебувати в теплі на землі, в безпечному місці, т. зв. «ліжбищі».

Ліжбище морських слонів

Поведінка[ред.ред. код]

Кривавий поєдинок двох південних морських слонів

У період спарювання морські слони, які ведуть усамітнений спосіб життя, збираються у великі колонії. Співвідношення самців і самок при цьому приблизно становить один до десяти, іноді навіть один до двадцяти. За володіння гаремом між самцями відбуваються жорсткі поєдинки. Слабкі або молоді самці відтісняються на край колонії, де у них менш сприятливі умови для спарювання. Проте вони постійно намагаються пробратися в центр, що раз у раз призводить до нових поєдинків. Під захистом домінуючого самця запліднені самки народжують на світ своє потомство, зачате рік тому. Протягом декількох тижнів вони піклуються про дитинчат, перед тим як знову спаровуватися з самцем.

Якщо самець бажає спарюватися з самкою, він кладе на неї один зі своїх передніх плавників і кусає її в потилицю. Після цього починається копуляція. Якщо самка опирається, самець заповзає на неї і позбавляє можливості рухатися під тиском своєї ваги. Постійні сутички і жорстка копуляція призводять до того, що дитинчата роздавлюються зрілими самцями. Щорічно від цього гине велика кількість молодняку. Статевої зрілості морські слони досягають у віці 3—4 роки. Однак, досить сильними, щоб вибороти власний гарем, самці стають лише у віці восьми років. Спаровування в більш ранньому віці для них малоймовірне. Середня тривалість життя самців через численні бої нижча, ніж у самок, і становить лише 14 років. Самки живуть в середньому на чотири роки довше.

Під час линьки, яка проходить для самців у серпні, морські слони припиняють бойові дії за гареми. Линька самок проходить у травні-червні.

Ареал північних морських слонів

Харчування[ред.ред. код]

Здобиччю морських слонів є риби і головоногі. Морські слони можуть пірнати за здобиччю на глибину до 1400 м. Це можливо завдяки їх великій масі та великому об'єму крові, що здатен зберігати багато кисню. Як і у китів, робота внутрішніх органів у морських слонів під час пірнання на глибину сповільнюється, від чого знижуються витрати кисню. Природніми ворогами морських слонів є білі акули і касатки, які полюють у верхніх шарах води.

Систематика[ред.ред. код]

Приналежність морських слонів до справжніх тюленів сьогодні є безперечною, проте їхня позиція всередині цього таксону нерідко стає предметом дебатів. Кінг висловив в 1983 році гіпотезу, що морські слони найбільше споріднені з родом тюленів-монахів і обидва роди представляють найдавніші форми справжніх тюленів. У 1996 році Бініда-Емоднс і Рассел не могли знайти доказів подібної близької спорідненості, однак підтвердили базове положення морських слонів у систематиці справжніх тюленів.

Часто для морських слонів застосовується латинська назва Macrorhinus, яку ввів Жорж Кюв'є. Однак вона ідентична з назвою одного з родів жуків і тому більшого поширення набула назва Mirounga, автором якої був Джон Едвард Грей. Ця назва походить від назви морських слонів на мові австралійських аборигенів.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]