Моріс Ерцог

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моріс Ерцог
фр. Maurice Herzog
Народився 15 січня 1919(1919-01-15)[1][2][…]
Ліон
Помер 13 грудня 2012(2012-12-13)[1][2][…] (93 роки)
Нейї-сюр-Сен
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність політик, мандрівник-дослідник
Alma mater HEC Paris[d]
Володіє мовами французька[1]
Членство Міжнародний олімпійський комітет
Посада депутат[d], депутат Національної асамблеї Франції і мер[d]
Партія Union of Democrats for the Republic[d] і Union for the New Republic[d]
Брати, сестри  • Gérard Herzog[d]
Діти Félicité Herzog[d]
Нагороди
IMDb nm2788962

Морі́с Ерцо́г (фр. Maurice Herzog; нар. 15 січня 1919(19190115), Ліон, Франція — пом. 13 грудня 2012) — французький альпініст і політик.

Сходження на Аннапурну[ред. | ред. код]

3 червня 1950 р. Моріс Ерцог в парі з Луї Лашеналем стали першими в історії людьми, які підкорити восьмитисячник, здійснивши сходження на одну з гімалайських вершин Аннапурну I, 10-ту найвищу вершину світу. Це сходження примітно тим, що дослідження, розвідка і саме сходження були здійснені за один сезон. Крім того, сходження було здійснено без використання кисню. Ця подія стала сенсацією, яку затьмарило тільки підкорення Евереста в 1953 році Едмундом Гілларі і Тенцінгом Норгеєм.

Двотижневе повернення з підкореної вершини виявилося важким випробуванням. Для фінального ривка до вершини альпіністи вибрали більш легкі черевики. Ця обставина в сукупності з втратою Ерцогом його рукавичок поблизу вершини, а також ночі, проведеної в льодовиковій тріщині при спуску з одним спальним мішком на чотирьох (Луї Лашеналь, Гастон Ребюффа, Ліонель Террай і Моріс Ерцог), призвели до важких обморожень. Обидва альпініста, що побували на вершині (Лашеналь і Ерцог), втратили всі пальці на ногах, а Ерцог ще майже всі пальці на руках. Гангрена, що швидко розвивалася, змусила експедиційного лікаря Жака Удо проводити термінові ампутації в польових умовах без анестезії.

Звіт експедиції був випущений Ерцогом в книзі під назвою «Аннапурна[4]», 11 мільйонів екземплярів книги були розкуплені. Книга закінчується фразою: «Є й інші Аннапурни в житті людей …»[5] Цим звітом Ерцог заслужив репутацію одного з найбільших альпіністів, а також надихнув наступні покоління альпіністів.

Інші досягнення[ред. | ред. код]

З 1958 по 1963 рр. Ерцог був держсекретарем міністерства молоді та спорту Франції, а також мером міста Шамоні. Також з 1970 року протягом 25 років був членом Міжнародного олімпійського комітету, з 1995 р. — почесний член комітету. Є Великим офіцером Почесного легіону (2008)[6], а також нагороджений Воєним хрестом 1939—1949.[7]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Слід зазначити, що вершина Ерцог на Домбаї названа так за випадковим збігом.
Треба відзначити, що книга Ерцога згодом викликала певні суперечки у зв'язку з публікаціями інших учасників експедиції, особливо біографії Гастона Ребюфа (Gaston Rébuffat). Дослідженню цих питань присвячена книга Девіда Робертса (David Roberts) «True Summit: What Really Happened on the Legendary Ascent of Annapurna» («Справжня вершина: Що насправді сталося під час легендарного сходження на Аннапурну»).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #123646367 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. а б Sycomore / Assemblée nationale
  4. Книгу можна прочитати тут
  5. Ерцог Моріс. Аннапурна. — М.: Географгиз, 1960.
  6. Стаття в Le Figaro
  7. Latorre Torres Ferrán. Conversaciones con Maurice Herzog. — Ediciones Desnival. — Paris, France. — 2002