Моріс Ерцог

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моріс Ерцог
фр. Maurice Herzog
Ім'я при народженні фр. Maurice André Raymond Herzog[1]
Народився 15 січня 1919(1919-01-15)[2][3][…]
3rd arrondissement of Lyond, Рона, Франція[1]
Помер 13 грудня 2012(2012-12-13)[2][3][…] (93 роки)
Неї-сюр-Сен, О-де-Сен, Франція[1]
Країна  Франція
Діяльність політик, мандрівник-дослідник, учасник французького Руху Опору, альпініст, місцевий політик
Галузь лазінняd[5] і політика[5]
Alma mater HEC Paris
Знання мов французька[2][5][6]
Учасник Друга світова війна
Членство Міжнародний олімпійський комітет
Посада депутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції і Mayor of Chamonix-Mont-Blancd
Партія Союз демократів за республіку і Union for the New Republicd
Брати, сестри Gérard Herzogd
У шлюбі з Marie-Pierre de Cossé Brissacd
Діти Félicité Herzogd, Benjamin Herzogd[7] і Laurent Herzogd[7]
Нагороди
IMDb ID 2788962

Морі́с Ерцо́г (фр. Maurice Herzog; нар. 15 січня 1919(19190115), Ліон, Франція — пом. 13 грудня 2012) — французький альпініст і політик.

Сходження на Аннапурну[ред. | ред. код]

3 червня 1950 р. Моріс Ерцог в парі з Луї Лашеналем стали першими в історії людьми, які підкорили восьмитисячник, здійснивши сходження на одну з гімалайських вершин Аннапурну I, 10-ту найвищу вершину світу. Це сходження примітно тим, що дослідження, розвідка і саме сходження були здійснені за один сезон. Крім того, сходження було здійснено без використання кисню. Ця подія стала сенсацією, яку затьмарило тільки підкорення Евереста в 1953 році Едмундом Гілларі і Тенцинґом Норгеєм.

Двотижневе повернення з підкореної вершини виявилося важким випробуванням. Для фінального ривка до вершини альпіністи вибрали більш легкі черевики. Ця обставина в сукупності з втратою Ерцогом його рукавичок поблизу вершини, а також ночі, проведеної в льодовиковій тріщині при спуску з одним спальним мішком на чотирьох (Луї Лашеналь, Гастон Ребюффа, Ліонель Террай і Моріс Ерцог), призвели до важких обморожень. Обидва альпініста, що побували на вершині (Лашеналь і Ерцог), втратили всі пальці на ногах, а Ерцог ще майже всі пальці на руках. Гангрена, що швидко розвивалася, змусила експедиційного лікаря Жака Удо проводити термінові ампутації в польових умовах без анестезії.

Звіт експедиції був випущений Ерцогом в книзі під назвою «Аннапурна[8]», 11 мільйонів екземплярів книги були розкуплені. Книга закінчується фразою: «Є й інші Аннапурни в житті людей …»[9] Цим звітом Ерцог заслужив репутацію одного з найбільш видатних альпіністів, а також надихнув наступні покоління альпіністів.

Інші досягнення[ред. | ред. код]

З 1958 по 1963 рр. Ерцог був держсекретарем міністерства молоді та спорту Франції, а також мером міста Шамоні. Також з 1970 року протягом 25 років був членом Міжнародного олімпійського комітету, з 1995 р. — почесний член комітету. Є Великим офіцером Почесного легіону (2008)[10], а також нагороджений Воєним хрестом 1939—1949.[11]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Слід зазначити, що вершина Ерцог на Домбаї названа так за випадковим збігом.
Треба відзначити, що книга Ерцога згодом викликала певні суперечки у зв'язку з публікаціями інших учасників експедиції, особливо біографії Гастона Ребюфа (Gaston Rébuffat). Дослідженню цих питань присвячена книга Девіда Робертса (David Roberts) «True Summit: What Really Happened on the Legendary Ascent of Annapurna» («Справжня вершина: Що насправді сталося під час легендарного сходження на Аннапурну»).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Fichier des personnes décédées
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #123646367 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ а б в Sycomore / Assemblée nationale
  5. ↑ а б в Czech National Authority Database
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  8. ↑ Книгу можна прочитати тут. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 5 грудня 2012.
  9. ↑ Ерцог Моріс. Аннапурна. — М.: Географгиз, 1960.
  10. ↑ Стаття в Le Figaro. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 5 грудня 2012.
  11. ↑ Latorre Torres Ferrán. Conversaciones con Maurice Herzog. — Ediciones Desnival. — Paris, France. — 2002
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Спорт
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Моріс_Ерцог&oldid=39850361