Москверо-чубань буроволий
Москверо-чубань буроволий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Xenotriccus mexicanus (Zimmer, 1938) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Москве́ро-чуба́нь буроволий[2] (Xenotriccus mexicanus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Ендемік Мексики
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 13,5-14,5 см. Голова і верхня частина тіла коричнювато-оливкові або сірувато-оливкові, горло білувате, груди сірувато-бурі, живіт жовтуватий. На голові чуб. Хвіст і крила темні, на крилах дві білі смуги. Навколо очей світлі кільця, від дзьоба до очей ідуть світлі смуги. Дзьоб зверху чорний, знизу рожевувато-оранжевий, лапи темно-сірі.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Буроволі москверо-чубані поширені на півдні Мексики, від Мічоакану і Пуебли до Морелоса і Центральних долин Оахаки. Влітку вони зустрічаються поблизу Монте-Албана, взимку мігрують в долину річки Бальсас. Повідомлення про про стереження птаха в Національному парку Лагуна-дель-Тігре в гватемальському департаменті Петен науковці вважають недостовірним.
Буроволі москверо-чубані живуть в сухих гірських тропічних лісах, і чагарникових заростях. Віддають перевагу дубовим (Quercus) лісам і мескітовим (Prosopis) чагарникам. Зустрічаються на висоті від 950 до 2000 м над рівнем моря. Живляться комахами, на яких чатують серед рослинності. Гніздо чашоподібне, робиться з трави та рослинних волокон, скріплених павутинням, розміщується в чагарниках. В кладці 2-3 коричнювато-жовтих, поцяткованих червонуватими і сірими плямками яйця.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція буроволих москверо-чубанів становить від 20 до 50 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Xenotriccus mexicanus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 04 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |