Морелос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Морелос
—  Штат  —

Morelos

ESCUMorelos.png
Mexico stateflags Morelos.png
Герб штату Морелос Прапор штату Морелос
Столиця Куернавака
Країна Мексика Мексика
Межує з: сусідні адмінодиниці
Мехіко, Пуебла, Ґерреро, Мехіко ?
Муніципалітетів 33
Офіційна мова Іспанська
Населення
 - повне 1 612 899 (22-гий)
Площа
 - повна 4 950 км²
 - широта 18º 22' - 19º 07'º N N
 - довгота 98º 37' - 99º 30'º W W
Висота
 - максимальна 5 610 м
(Pico de Orizaba)
 - мінімальна 1169 метр
Часовий пояс UTC−6
ВВП 7 462 млрд. $ (2003)
ІРЛП 0,7856 - середній
Став штатом 17 квітня 1869
Губернатор Marco Adame Castillo (PAN)
Число сенаторів 3 (PAN: 2, PRD: 1)
Число депутатів 16 (PAN: 3, PRD:1, PRI: 1)
Веб-сайт e-morelos.gob.mx
 - код ISO 3166-2 MX-MOR
 - поштове ск. Mor.
Штат Морелос на мапі Мексики

Штат Морелос на мапі Мексики
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Морелос

Море́лос (ісп. Morelos) — штат Мексиканської Республіки, розташований в центрі країни. Межує з Федеральним округом і штатами Мехіко, Пуебла, Ґерреро. Столиця штату — місто Куернавака. Населення штату станом на 2007 рік становило 1 612 899 мешканців.

Історія[ред. | ред. код]

Військовий округ Мехіко (1824-1868)[ред. | ред. код]

Після проголошення незалежності Мексики у 1824 році було створено третій військовий округ Куернавака, як входив до складу Мехіко[1]. У 1834 році, після першої хвилі американського вторгнення на територію Мексики, місто Куернавака було захоплене генералом Каудаладером[2]. У 1854 році у місті Куаутла вибухнуло повстання проти Антоніо Санта-Анни. І хоча Санта-Анна жорстоко помстився спаливши місто, його було усунуто від влади -- президентом було обрано Хуана Альвареса. Альварес перемістив столицю Мексики до Куернаваки, також перемістивши іноземні дипломатичні представництва. У 1857 році відповідно до нової конституції Куернавака стає столицею Мексики, але після відставки Альвареса столиця знову повернулася до Мехіко. У 1858-1861 роках, під час війни за реформи, Куернавака стала оплотом консерваторів, у той час коли Куаутла була бастіоном лібералів[3]

Французька інтервенція в Мексиці (1862-1867)[ред. | ред. код]

У 1862 році, після французької інтервенції в Мексиці, проти французів на чолі з Франціско Лейва, з Куернаваки до штату Пуебла вирушила армія. Після захоплення французами Мексики та проголошення імператором наставника Наполеона III Максиміліана I, у Куернавакі імператор використовував будинок Хардін Борда як свою резиденцію[4]. У 1866 році в Куернавакі з'явилася перша телеграфна лінія. 1 січня 1867 року республіканські війська під керівництвом Франсіско Лейви, Ігнасіо Фігеро та Ігнасіо Мануеля Альтамірано розпочали восьмиденну облогу Куернаваки.  Австрійські та бельгійські добровольці розформувалися і частково приєдналися до мексиканської армії, хоча деякі намагались залишити країну.  15 травня Максиміліан потрапив до полону, а через місяць розстріляний[5].  

Вільний та суверенний штат (з 1869)[ред. | ред. код]

Пам'ятник борцю за незалежність Мексики Хосе-Марія Морелоса в столиці

21 вересня 1868 року на федеральному з'їзді уряду було вирішено про створення штату Морелос на честь мексиканського борця за незалежність Мексики Хосе-Марія Морелоса. 17 квітня 1869 року Морелос став одним із штатів Мексики. Куернавака було оголошено столицею нового штату. Суперечки за кордони поміж штатами виникали на протязі 20 років, але в 1890 році були врегульовані. Першу конституцію штату  ратифікували у 1870 році[6]

У 1867 та 1869 роках телеграфна лінія була прокладена поміж Куеранавакою та Мехіко, а в 1870 році телеграфну лінію було прокладено в містах Ігуала, Чільпансінго, Тіксла, а в 1875 році поміж Куернавакою та Куаутлою[7]. В цей період було побудоване шосе Толука-Куернавака, залізничні лінії з Мехіко виходили до самого Тихого океану. 11 травня 1874 року столиця була перенесена до Куаутли, але з 1 січня 1876 року Куенавака знову стала столицею. У 1894 році була заснована Куернавакська Єпархія, першим єпископом якої став Фортіно Хіполіто Віра[8]

Порфіріат (1880-1910)[ред. | ред. код]

Наприкінці XIX-го початку XX-го століття, в період правління Порфіріо Діаса, на великих плантаціях цукрової тростини використовувалися парові машини та відцентрові екстрактори, що дозволяло отримувати більше води та витісняти менших конкурентів[9]. Заможні землевласники мали політичний захист від федерального уряду, в той час коли їхні робітники працювали в тяжких умовах та за низьку платню. Також у 1884-1905 роках 18 промислових містечок були зайняті хацієндами, що ще більше підбурювали робітничі маси до страйкування[10].   

Революція (1910-1920)[ред. | ред. код]

Еміліано Сапата

Виробництво цукру, інвестиції в підприємства та закони, сприятливі для бізнесу та іноземних інвестицій, дозволили штату Морелос відігравати одну з основних ролей у світовому експорті на початку XX-го століття. Деякі містечка штату перетворилися в промислові міста з кількістю працівників від 250 до 3000 зі своїми власними крамницями, електростанціями, школами та поліцією[11]. Проте розвиток промисловості відбувався за рахунок корінних мешканців, які втрачали свої права на землі. Будівництво великих підприємств зайняло 77% площі територій штату, куди наймали в основному іноземних працівників (хаціендів). Така ситуація в країні в цілому спровокувала робітничі спільноти до страйків, а згодом до революції[12].

Уроженці штату Морелос Еміліано Сапата та генерал Геновево-де-ла-О[en] підняли перші повстання в місті Куернавак та організували власну Армію Визволення Півдня[en][13]. В 1911 році штат опинився під контролем південно-західної армії Сапати, яка фактично керували усіма півдненими землями Мексики. Сапатисти обклали великими податками хаціендів, а коли господарі підприємств у містах Чінамека, Тенанго, Трінта, Атілхайан, Сата-Інес та Санта-Габрієлі відмовилися.платити  -- повстанці спалили їхні цукрові плантації. Спроби федеральних військ налагодити ситуацію, фактично стали можливими лише в 1919 році, після смерті Сапати[14]

Наш час[ред. | ред. код]

Палац Губернатора в столиці

В післяреволюційний період в Морелосі значно зріз бандитизм. У 20-30-х роках виникали проблеми з бандами на на авто- та залізничних шляхах. У 1936 році було побудовано автодорогу Буенавіста-Тепостлан. Нове шосе в кінцевому результаті припинило дію деяких залізничних шляхів. У 1963 році залізнична дорога Мехіко-Куернавака-Ігуала припинила своє фунціонування[15].. 

В кінці 1990-х, на початку 2000-х років значно зросла злочинність із викраденнням людей заради викупу. В результаті частих випадків викрадення інвестиції в економіку штату знизилися на 245 млн. доларів США, в 1999 році до 102 млн. дол. Також у штаті виникла проблема наркоторгівлі на шляху до Мехіко. Найбільше злочинів скоєно в Куернаваці. На початку 2000-х федеральний уряд викрив злочинну групу, яка складалася із корумпованих поліцейських, адвокатів та суддів і які захищали викрадачів. Найбільш відомий злочинець тих часів  -- Даніель "Моккі-Вуха" Арізменді (ісп. Daniel "Mocha Orejas" Arizmendi), який отримав своє прізвисько відрізаючи вуха своїм жертвам і надсилаючи їх членам сімей[16]

Держава вважається однією з найнебезпечніших, незважаючи на її малі розміри та невелику кількість населення. Найбільше злочинів скоюється у Куернаваці. Рівень злочинності перевищує рівень Мехіко в порівнянні зі злочинами які припадають на 1000 осіб. Це на 50% вище, ніж у середньому по всій країні[17]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Nuestra Historia". Morelos: Government of Morelos(ісп.)
  2. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de USA Estado de Morelos. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2005(ісп.)
  3. Secretaria, pp. 132–136(ісп.)
  4. Secretaria, pp. 138–139(ісп.)
  5. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de USA Estado de Morelos. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2005(ісп.)
  6. "Nuestra Historia". Morelos: Government of Morelos(ісп.)
  7. Secretaria, pp. 141–144(ісп.)
  8. "Nuestra Historia". Morelos: Government of Morelos(ісп.)
  9. [John P. Schmal. "Morelos:The Land of Zapata". History of Mexico. Houston: Houston Institute for Culture.(ісп.)]
  10. Secretaria, pp. 152–158(ісп.)
  11. John P. Schmal. "Morelos:The Land of Zapata". History of Mexico. Houston: Houston Institute for Culture.2010(англ.)
  12. John P. Schmal. "Morelos:The Land of Zapata". History of Mexico. Houston: Houston Institute for Culture.2010(англ.)
  13. Secretaria de Educación Publica. Morelos: Monografía estatal: 1982.(ісп.)
  14. "Nuestra Historia". Morelos: Government of Morelos. 2010.(ісп.)
  15. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de USA Estado de Morelos. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2005(ісп.)
  16. John Moody (October 2003). "Saving the rose state". Business Mexico. Mexico City. 13 (10): 26.(англ.)
  17. Rafael Ruiz Harrell (July 18, 2005). "La Ciudad y el Crimen / El Estado de Morelos". Mexico City. p. 8(ісп.)

Література[ред. | ред. код]

  • Jimenez Gonzalez, Victor Manuel, ed. (2009). Morelos: Guia para descubrir los encantos del estado. Mexico City: Editorial Oceano de Mexico SA de CV. ISBN 978-607-400-230-0(ісп.).
  • Romo, Luis (2006). "La ciudad de la eterna primavera". Rutas Turisticas:Morelos Mexico Desconocido. Mexico City: Grupo Editorial Impresiones Aéreas. 130. ISSN 0188-5146(ісп.).
  • Secretaria de Educación Publica. Morelos: Monografía estatal: 1982(ісп.).

Джерела[ред. | ред. код]