Моторін Геннадій Анатолійович
| Геннадій Моторін | |
|---|---|
 Старший солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
8 січня 1982 Краматорськ |
| Смерть |
8 листопада 2019 (37 років) (помер від поранень) |
| Громадянство |
 Україна |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2019 |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Рід військ |
 Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Командування | |
| Командир відділення | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Генна́дій Анато́лійович Мото́рін (1982—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1982 року в місті Краматорськ (Донецька область). Одружився, певний час проживав на Закарпатті. Там народився син. Шлюб не склався, і Геннадій повернувся на Донеччину — мешкав у селищі Софіївка під Краматорськом. Проходив строкову службу та служив у підрозділі охорони «Титан»[2].
27 лютого 2019 року вступив на військову службу за контрактом; старший солдат, сапер 1-го механізованого батальйону 92-ї бригади.
7 листопада 2019-го на південно-західній околиці Авдіївки (біля шахти «Бутівка») зведене інженерне відділення механізованого батальйону 92-ї бригади виконувало завдання із забезпечення лісом-кругляком підрозділу — для здійснення інженерного обладнання позицій ВОП. В обідню пору, коли бійці вивантажували деревину, терористи прицільно здійснилт два постріли з ПТРК. Одна з ракет влучила у машину «Урал», біля якої працювали бійці. Старший солдат Герман Бродніков загинув відразу, ще троє вояків зазнали численних поранень різних ступенів важкості. Геннадія у важкому стані доставили до лікарні в Авдіївку. 8 листопада від поранень він помер.
11 листопада 2019 року похований на кладовищі селища Іванівка.
Батько помер 2010-го, мама — 2018-го, без Геннадія лишилися молодші дві сестри і брат та син 2011 р.н.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 19/2020 від 21 січня 2020 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Помер поранений на Донбасі боєць 92-ї ОМБр Геннадій Моторин. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Сьогодні на Донеччині в останній шлях проведуть бійця 92-ї бригади Геннадія Моторіна, який загинув під час обстрілу. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Указ Президента України від 11 лютого року № 50/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Моторін Геннадій Анатолійович [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
- Вони захищали нас. Розповідаємо про 19 загиблих у 2019 році військових з Донбасу [Архівовано 11 січня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |