Мотузка (фільм)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Мотузка | |
---|---|
Rope | |
Жанр | Трилер |
Режисер | Альфред Хічкок |
Продюсер | Альфред Хічкок |
Сценарист | Патрік Гемілтон (п'єса) Хьюм Кронін (адаптація) Артур Лорентс Бен Хехт |
На основі | Roped |
У головних ролях | Джеймс Стюарт Джон Долл Фарлі Грейнджер |
Оператор | Вільям В. Скалл Джозеф А. Валентайн |
Композитор | Девід Баттолф Френсіс Поуленс |
Художник | Perry Fergusond |
Кінокомпанія | Warner Bros. |
Дистриб'ютор | Warner Brothers і Netflix |
Тривалість | 81 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 1948 |
Кошторис | 1,5 млн. $ |
IMDb | ID 0040746 |
Мотузка у Вікісховищі |
«Мотузка» (англ. Rope) — фільм Альфреда Хічкока, знятий у 1948 році за мотивами п'єси Патрика Гемілтона «На кінці мотузки».
Професор Руперт Кеделл читає лекції про надлюдину, і двоє його студентів, Брендон Шоу і Філліп Морган вирішили перевірити його теорії на практиці. Щоб розширити межі своїх можливостей, вони задушили однокурсника Кентлі, заховали його тіло в скриню, яку перетворили на стіл для гостей — батьків і нареченої убитого, з'являється і сам Кеделл. Шоу і Морган починають вести з гостями небезпечну гру…
- Джеймс Стюарт — Реперт Кеделл
- Джон Долл — Брендон Шоу
- Фарлі Грейнджер — Філіп Морган
- Седрік Хардвік — містер Кентлі
- Констанс Кольєр — місіс Етуотер
- Дуглас Дік — Кеннет Лоуренс
- Едіт Евансон — місіс Вілсон
- Дік Хоган — Девід Кентлі
- Джоан Чандлер — Джанет Вокер
- Режисер: Альфред Хічкок
- Сценарій: Джеймс МакКосленд, Джордж Міллер
- Продюсер: Альфред Хічкок
- Оператори: Вільям Скелл, Джозеф Валентайн
- Композитор: Девід Батгольф
- «Мотузка» — головний експериментальний фільм Альфреда Хічкока. У фільмі вісім десятихвилинних безперервних планів; десять хвилин — довжина однієї касети з плівкою, що заправляється в кінокамеру. Вісім монтажних переходів різко контрастують з іншими фільмами Альфреда Хічкока, де все побудовано на монтажі.
- Це також перший кольоровий фільм Альфреда Хічкока; крім того, він вперше дебютував як продюсер.
- Альфред Хічкок був натхнений телевізійною постановкою ВВС 1939 року, першою екранізацією п'єси Патріка Хемілтона. У цьому фільмі режисер і продюсер Даллас Бауер придумав постійно тримати в кадрі ящик з тілом убитого.
- В основі фільму лежить реальна справа вбивць Натана Леопольда і Річарда Лоебба. Пізніше ця історія також стане основою кримінальної драми Річарда Флейшера «Насилля» (1959), а під своїми іменами Леопольд і Лоебб з'являться у фільмі «Непритомність» (1992), а також в біографічній телевізійній драмі «Дерроу» (1991), присвяченій легендарному адвокатові Клеренсу Дерроу (цю роль зіграв Кевін Спейсі)[1].