Перейти до вмісту

Ребекка (фільм, 1940)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ребекка
англ. Rebecca
Жанрнуар, трилер, мелодрама, драма, детектив
РежисерАльфред Гічкок
ПродюсерДевід Селзнік
СценаристРоберт Е. Шервуд;
Дафна дю Мор'є (роман);
Філіп Макдональд;
Джоан Гаррісон
На основіРебекка (роман)[1]
У головних
ролях
Лоуренс Олів'є,
Джоан Фонтейн
ОператорДжордж Барнс
КомпозиторФранц Ваксмен
МонтажВ. Донн Гейес
ХудожникЛайл Р. Вілер
КінокомпаніяSelznick International Pictures
Дистриб'юторUnited Artists і Netflix
Тривалість130 хвилин
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік1940
Кошторис1288 тис. $
Касові збори6 000 000 $ у США
IMDbID 0032976
CMNS: Ребекка у Вікісховищі

«Ребекка» (англ. Rebecca) — художній фільм в жанрі трилер, знятий режисером Альфредом Гічкоком у 1940 році, за однойменним романом англійської письменниці Дафни дю Мор'є. Головні ролі виконували Лоуренс Олів'є та Джоан Фонтейн. Фільм отримав дві премії «Оскар», в тому числі як найкращий фільм року. На 1 березня 2024 року фільм займав 244-ту позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Згідно з голлівудським морально-етичним кодексом кіновиробників, вбивця у жодному разі не повинен був уникнути кари за скоєний злочин, тому сценарій має розбіжність з романом в тому, що смерть Ребекки представлена в Гічкока як нещасний випадок).

Український переклад зроблено телеканалом 1+1, на якому цей фільм транслювався.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Англійський аристократ Максиміліан де Вінтер — заможна людина, приблизно рік тому втратив свою дружину, Ребекку де Вінтер. Він приїжджає до Монте-Карло, де зустрічає місис Ван Гоппер і її юну компаньйонку. Поступово Максиміліан так зацікавлюється молодою дівчиною, що одружується з нею.

Максиміліан і нова місис де Вінтер повертаються у Мандерлі, родинний маєток де Вінтерів у Корнуоллі, але з часу їх прибуття нову місис де Вінтер пригнічують та переслідують нагадування про Ребекку, які вона знаходить абсолютно у всьому, що пов'язано з Мандерлі. До того ж прислуга Ребекки місис Денверс відчайдушно відкидає нову дружину Максиміліана, немов присутність молодої дівчини загрожує пам'яті Ребекки.

Більшу частину фільму події відбуваються плавно, постійно не покидає відчуття того, що не все так просто. Надалі сюжет стає непередбачуваним, закрученим, більш притаманним фільмам Гічкока. Саме завдяки цьому фільм і став надбанням світової кінокласики.

У ролях

[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Номінації

[ред. | ред. код]

Також кінострічка зайняла 80-те місце в списку ста найгостросюжетніших американських фільмів за сто років за версією AFI, героїня місис Денверс (Mrs. Danvers) зайняла 31-ше місце в списку ста найкращих героїв і лиходіїв за версією AFI.

Цікаві факти про фільм

[ред. | ред. код]
Джудіт Андерсон та Джоан Фонтейн у кадрі з фільму.
  • Альфреда Гічкока можна помітити у сцені, де Джек Фавелл телефонує незадовго до закінчення фільму.
  • «Ребекка» стала першим голлівудським фільмом Альфреда Гічкока та єдиною його картиною, яка виграла премію «Оскар» у номінації «Найкращий фільм року».
  • «Ребекка» стала першою картиною, яку Альфред Гічкок зробив у співпраці з Девідом О. Селцьником.
  • На відміну від більшості своїх фільмів Альфред Гічкок не брав участі в написанні сценарію цієї картини.
  • Альфред Гічкок хотів поставити фільм кілька років до того, але не зміг цього зробити, тому що не міг дозволити собі купити права на екранізацію роману Дафни дю Мор'є.
  • Уважний глядач може помітити, що протягом усього фільму місис Денверс швидше ковзає, ніж ходить. Саме такого ефекту домагався режисер, намагаючись показати місис Денверс виключно з погляду місис де Вінтер (Джоан Фонтейн).
  • Як і у книзі, глядач так і не дізнається імені місис де Вінтер.
  • На роль місис де Вінтер розглядалися близько 20 актрис, серед яких були Маргарет Саллаван, Енн Бакстер, Вів'єн Лі, Олівія де Гевіленд, Лоретта Янґ, Морін О'Хара та інші.
  • Лоуренс Олів'є хотів, щоб Вів'єн Лі зіграла місис де Вінтер. Проте роль дісталася Джоан Фонтейн. Протягом усього періоду фільмування Лоренс ставився до неї дуже вороже і непривітно. Після того, як це зауважив Альфред Хічкок, він попросив знімальну групу ставитися до неї так само. Таким чином, режисер намагався домогтися від актриси максимальної сором'язливості та невпевненості, що було потрібно від її героїні.
  • У першому варіанті сценарію головну героїню звали Дафна, як і автора оригінального роману.
  • Рональд Колман відмовився від ролі Максиміліана де Вінтера.
  • Попри всі зусилля продюсерів, їм так і не вдалося знайти відповідного місця для зйомок Мандерлі. Тому у фільмі була використана мініатюрна модель.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Шведська база даних фільмівSvenska Filminstitutet.

Посилання

[ред. | ред. код]