Моше Менухін
Моше Менухін | ||||
---|---|---|---|---|
משה מנוחין | ||||
Ім'я при народженні | Моше Мнухін | |||
Народився | 1893[1][2][3] Гомель, Могильовська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 4 лютого 1982 Санта-Клара, Санта-Клара, Каліфорнія, США | |||
Громадянство | Російська імперія США | |||
Національність | єврей | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | Нью-Йоркський університет | |||
Мова творів | англійська | |||
Magnum opus | The Decadence of Judaism in Our Time | |||
Батько | Іцхак Айзік Менухін | |||
Родичі | Жерар Менухін | |||
У шлюбі з | Марута Шор | |||
Діти | Єгуді Менухін Хефціба Менухін[he] Ялта Менухін[he] | |||
| ||||
Моше Менухін (англ. Moshe Menuhin, івр. משה מנוחין, уродж. Мнухін; нар. 12 листопада 1893, Гомель, Могильовська губернія, Російська імперія — пом. 4 лютого 1982, Санта-Клара, Каліфорнія, США) — американський письменник і педагог. Відомий антисіоніськими поглядами. Батько Єгуді Менухіна.
Моше Менухін народився в Гомелі в родині литовських євреїв Сари Ліби та Іцхака Айзіка Менухіна багатого торговця зерном. Доводиться правнуком рабину Ісраелю Ноаху Шнеєрсону, головному рабину Ніжина. Після смерті батька виховувався дідом, Єгудою Менухіним, одним з очільників Хабаду у Гомелі[4].
Коли сім'я переїхала до Палестини, Моше навчався у хедері в Єрусалимі. Потім серед перших учнів закінчив гімназію «Герцлія»[5].
Менухін був одружився із Мерутою (Мір'ям) Шор, донькою різника з Неве-Цедек.
У 1915 Менухін приїхав до Сполучених Штатів, щоб завершити свою освіту. Навчався в Нью-Йоркському університеті, де він вивчав математику, політичні науки і викладання.
В кінці 1919 він і його дружина отримали громадянство США. Пізніше переїхав до Каліфорнії, де працював викладачем івриту.
Менухін був батьком скрипаля Ієгуді Менухіна, піаністок Хефціби[he] та Ялти[he] Менухіних. Дід публіциста, заперечувача Голокосту Жерара Менухіна
Його антисіоніські переконання були предметом спорів протягом багатьох років. У 1951 році Моше Шарет адресував йому відкритого листа, намагаючись змінити погляди Менухіна.
- «Занепад юдаїзму в наші часи»[6]
- «Інший бік медалі»[7]
- «Камо грядеши, сіоністський Ізраїлю?»[8]
- «Пам'яті графа Фольке Бернадота»[9]
- «Єврейська критика сіонізму»[10]
- «Єврейська дитина в царській Росії. Моше Менухін описує життя в єврейському гето царської Росії»[11]
- «Сага Менухіна: автобіографія Моше Менухіна»[12].
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ Trove — 2009.
- ↑ Oded. סיפורי ארץ-ישראל - מצבות מדברות 1950 – 1850: שיינדל ניימן (מנוחין). israelitombstones. (івр.)
- ↑ מנחת זכרון לתלמידי המחזור הראשון של הגמנסיה העברית הראשונה בארץ ישראל // Га-Поель га-цаїр. — 18 серпня 1913. — № 43-44. — С. 24.Архівована копія. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (івр.) - ↑ Moshe Menuhin. The Decadence of Judaism in Our Time. — Бейрут : Institute for Palestine Studies, 1969. — 589 с. (англ.)
- ↑ Moshe Menuhin. The Other Side of the Coin. — Circa, 1967.
- ↑ * Moshe Menuhin. Quo Vadis Zionist Israel?: A 1969 Postscript to The Decadence of Judaism in Our Time. — Бейрут : Institute for Palestine Studies, 1969. — 89 с. (англ.)
- ↑ Moshe Menuhin. In memory of Count Folke Bernadotte of Sweden, United Nations mediator on Palestine. — Нью-Йорк : League of Arab States, Arab Information Center, 1969. (англ.)
- ↑ Moshe Menuhin. Jewish critics of Zionism : a testamentary essay, with the stifling and smearing of a dissenter. — Нью-Йорк : League of Arab States, Arab Information Center, 1974. — 59 с. (англ.)
- ↑ A Jewish child in Czarist Russia Moshe Menuhin describes life in a Jewish ghetto of Czarist Russia. — Голлівуд : Center for cassette studies, 1976. (англ.)
- ↑ The Menuhin saga: the autobiography of Moshe Menuhin. — Лондон : Sidgwick & Jackson, 1984. — 278 с. — ISBN 9780283989476. (англ.)
- Grace Halsell. Like Father, Like Son: A Tribute to Moshe and Yehudi Menuhin // Washington Report on Middle East Affairs. — липень 1996. — С. 18. [Архівовано 3 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)