Аріозо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аріо́зо (італ. arioso — співуче, подібно до арії) — вища речитативна форма, яка різка відрізняється від низьких форм: сухого речитативу (recitativo secco) і речитативу в темпі (а tempo) великим мелодійним вмістом в партії голосу і великим інтересом і складністю в акомпанементі.

Аріозо — сольний вокальний номер в опері (кантаті, ораторії), різновидність арії, від якої відрізняється меншим розміром і наспівно-декламаційним характером (наприклад, аріозо Тараса «Що у світі є святіше понад наше побратимство» в опері Лисенка «Тарас Бульба»).

Аріозо є також вокальний твір невеликих розмірів, що не має певної форми, як, наприклад, пісня, що пишеться у колінному складі; за об'ємом вона відповідає арієтте. В новітній час багато композиторів дають невеликій арії назву аріозо. Зразками аріозо можуть служити вагнерівські співочі речитативи.

Аріозо виникло з мелодичного речитативу.

Література[ред. | ред. код]