Мунтіян Валерій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мунтіян Валерій Іванович
Muntiian.jpg
Народився 3 серпня 1960(1960-08-03) (55 років)
Одеса
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Звання генерал-лейтенант
Партія позапартійний
Нагороди

Державна премія України в галузі науки і техніки

Сторінка в інтернеті Офіційна сторінка

Мунті́ян Вал́ерій Ів́анович (*3 серпня 1960, Одеса) — український вчений, фахівець у галузі економіки, національної безпеки, екології та інформаціології, автор наукового відкриття, основоположник наукового напрямку, засновник наукової теорії[Джерело?], військовий та державний діяч.

Доктор наук, професор, член-кореспондент Національної Академії наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 3 серпня 1960 року в Одесі.

Освіта[ред.ред. код]

У 1982 році закінчив Пушкінське вище військове інженерно-будівельне училище. Згодом — дві Вищі школи господарського управління (1988 та 1991), аспірантуру при Одеському державному економічному університеті (1994). Навчався за кордоном, у Коледжі стратегічних досліджень та оборонної економіки (Німеччина, закінчив у 1996 році). У 1999 році за спеціальністю «Державне управління» закінчив Академію державного управління при Президентові України. У 2005 році — Національну академію оборони України (спеціальність — «Організація тилового забезпечення військ»), здобувши кваліфікацію магістра військового управління.

Підвищення кваліфікації[ред.ред. код]

Курс за програмою «Кадровий менеджмент в сучасних компаніях та малому бізнесі» (м. Одеса, 1992).

Курс «Національна безпека», Гарвардський університет (США, 1997).

Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації Академії Збройних Сил України по «командно-штабної оперативно-стратегічної» спеціальності (м. Київ, 1998).

Курс для Вищого командного складу Європейського центру з вивчення проблем міжнародної безпеки ім. Дж. Маршалла (Німеччина, 2001).

Курс з економіки знань, Інститут Світового банку (Київ, 2007).

Курс з розвитку приватного та фінансового сектору Європи та Центральної Азії, Інститут Світового банку (Київ, 2008).

Основні посади останніх років[ред.ред. код]

З 2011 по 2014 рік — Урядовий уповноважений з питань співробітництва з Російською Федерацією, державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав, Євразійського економічного співтовариства та іншими регіональними об'єднаннями (Постановаю Кабінету Міністрів Украни від 16.10.2014 р. № 551 зазначену посаду ліквідовано).

З 2010 року — Голова комісії з проведення реорганізації Міністерства економіки України.

З 2007 року — заступник Міністра економіки України.

З 2003 року — заступник Міністра оборони України.

З 1997 року — начальник Головного управління економіки Міністерства оборони України.

Участь у міжнародній діяльності[ред.ред. код]

Член Державної комісії з питань співробітництва із СОТ.

Член Міжнародного союзу економістів Генерального консультанта Економічної і Соціальної Ради ООН.

Керівник робочих груп високого рівня СНД по розробці міжнародних програм: «Стратегія економічного розвитку країн СНД на період до 2020 року» та «Міждержавна цільова програма інноваційного співробітництва держав-учасниць СНД на період до 2020 року».

Член Ради міждержавного співробітництва в науково-технічній та інноваційній сферах.

Військове звання[ред.ред. код]

У 2004 році отримав чергове військове звання генерал-лейтенанта.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Доктор економічних наук (1998), доктор соціологічних наук (2000), професор (2001), член-кореспондент Національної Академії наук України (2006).

Наукові роботи[ред.ред. код]

Автор понад 280 наукових робіт, у тому числі: відкриття, 12 особистих і 22 колективних монографій, 23 підручників і науково-методичних посібників. Серед них такі монографії як: «Оборонний бюджет: Світовий досвід і можливі шляхи реформування в Україні» (1996); «Економіка і витрати на оборону» (1998); «Економічна безпека України» (1999); «Informatiology and economic security» (2001); «Основи теорії інформаціогенної моделі економіки» (2004); «Інформаціогенна парадигма» (2006); «An informatiogenic paradigm in Economics» (2007); збірник праць в 4-х томах «Проблеми національної безпеки в процесах державотворення» (2007); «Економіка в умовах кризи» (2010); «Економічний інтеграційний вибір» (2014) та ін.

Нагороди, почесні звання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.